Криволап Ганна Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криволап Ганна Анатоліївна
Народження 26 квітня 1977(1977-04-26) (47 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка (1995) і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (2001)
Діяльність художниця
Вчитель Лерман Зоя Наумівна і Животков Олег Олександрович
Член Національна спілка художників України
Батько Криволап Анатолій Дмитрович
Мати Васіна Зінаїда Олександрівна

Ганна Анатоліївна Криволап (нар. 26 квітня 1977, Київ) — українська художниця. Член Національної спілки художників України (2001)[1]. Мешкає та працює в Україні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ганна Криволап народилась у Києві в родині відомого українського художника Анатолія Криволапа[2] та художниці-етнографа, дослідниці історії українського національного вбрання Зінаїди Васіної[3]. Перші уроки живопису отримала від батьків, з дитинства багато творчо працювала[4].

Навчалась у Державній художній середній школі імені Тараса Шевченка (1989—1995; викладачі Зоя Лерман і Олег Животков).

У 2001 році закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (майстерня Д. Лідера).

Перша персональна виставка відбулася 1990 року в Тбілісі (Грузія)[5].

Картини художниці експонувались на персональних виставках в Німеччині, США, Швейцарії, Туреччині, Нідерландах, Франції, Чорногорії[5].

Учасниця групових, всеукраїнських, міжнародних виставок, пленерів, арт-проєктів.[6]

Твори зберігаються у колекції Посольства США в Україні, Музеї сучасного образотворчого мистецтва України (Київ), Запорізькому обласному художньому музеї, Музеї молодого мистецтва (MOYA; Відень, Австрія)[5], у численних приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Творчість[ред. | ред. код]

Ганна Криволап працює на перетині кількох стилів і напрямів. В образотворчій політрі впізнаються риси абстрактного експресіонізму, фовістичного дикунства та архаїчні мотиви народного малярства[7].

До основних серій художниці відносяться такі серій:

  • Горизонти. "Картини Ганни Криволап з серії горизонти виростають з перетину вражень і суто живописних фантазій. Вона пише міста ніби з висоти пташиного польоту з віддалених точок огляду звідки вони розкриваються широкими панорамами. Художницю цікавить не стільки неповторність окремих міст скільки пластична виразність, гнучкий силуети, насиченість кольорів, що з далекої перспективи втрачають предметність, перерворюючи образ міста на чудову фата моргану. Пейзаж виступає тут "матеріалом, з якого художник будує свій кольоровий світ, сповнений краси, енергії і наруги". Галина Скляренко. "Ганна Криволап має рідкісний талант «пом'якшувати» камерність міських пейзажів, додавати в них життя, не населяючи при цьому пейзажі живими істотами. Вона перетворює своє мальовниче місто в явище природи, а не творіння рук людини. Відображення пейзажу не буквальне, а настрій якийсь, атмосферний, повертається назад на об'єкт відображення, знову змінюючи його, змінюючи його дихання". Андрій Курков[8]
  • Стрічки. У своїх роботах із серії «Стрічки» Ганна Криволап звертається до теми українських традицій, що є віддзеркаленням ментальності та душі народу. Натхненням для створення творів став відомий весільний обряд, коли дівчата пов’язують стрічки на огорожу, загадуючи свої сокровенні побажання. У цих роботах ми спостерігаємо, як завдяки своєрідній експресивній колористичній манері художниці, традиційна святкова інсталяція трансформується у сучасну мистецьку роботу.[9]
  • Криниці. Це цикл робіт присвячений такому важливому для нашої ідентичності обʼєкту, як колодязь. Що це: архітектурна споруда, джерело життя, місце, яке збирає спільноту? Серія зображує криниці різних регіонів України, які різняться стилями і виконанням. Перша робота зроблена в 2006 році.[10]
  • Причетність. "Серія Причетність виникла як відбиток спогадів про контакт мисткині з старовинними артефактами - «мозаїками». Художниця уникає орнаментальності, залишаючи геометричність побудови, це створює ефект монументальності. В основі проекту - оригінальна живописна техніка що передбачає малювання короткими мазками у формі прямокутників, з включенням контрастних кольорів що віддалено нагадає пуантелістичні практики". Роксана Рублевська[11][12]
  • Динаміка галицького бароко. "Мова і пластика полотен «Динаміки Галицького бароко» формувалися поступово і виростали крізь роботи серій Ганни Криволап «Пейзажі», «Стрічки», «Квітнення», «Причетність», «Ремінісценції»… серія є діалогом зі скульптором барокко Пінзелем і натхненна його енергією руху-лету й кольоропису «Стрічок», поєднані з фольклорною пісенністю давніх і нових традицій. В основі нової теми прозирають напружена робота над структурою сходження й нашарування кольору в динаміці фізичній та умоглядній. Відчуваючи певну спорідненість із його сприйняттям простору й руху, художниця знов уважно занурилася у творчість загадкового скульптора. І виникла пристрасна й довірлива розмова. Художники нерідко ведуть діалоги з митцями-попередниками, котрі схвилювали або вплинули на них. Цикл картин «Динаміка Галицького бароко» — яскравий приклад діалогу двох митців через століття. З одного боку, це виразний омаж, тобто шана, жест поваги митцю, котрий творив у 18 столітті, від художниці 21 століття, а з іншого — її власний палкий вислів, живописний текст про драми та конфлікти й душевну напругу сучасної людини". Олеся Авраменко[13][14]
  • Пластичні варіації. Результат експериментів художниці з бодіартом, коли, рухаючись в танці, фігури з реального простору, набувши кольорового забарвлення, повертаються на поверхню полотна, надаючи зовсім іншого контексту людській постаті.[15]
  • Абстракті композиції. Серія абстрактних полотен, що апелює до чуттєвості. Колір та його емоційно-психологічні властивості стають центром уваги. Автор, завдяки кольоровим сполученням і пластиці, занурює глядача в певний психологічний стан, ставлячи за мету звільнити мистецтво від будь якого контролю раціо, щоб вивільняти внутрішні пориви підсвідомого. Особливий акцент робиться на живописній поверхні.[16]

Вибрані персональні виставки[ред. | ред. код]

  • 1990 – перша персональна виставка у віці 13 років в Спілці художників, Тбілісі, Грузія.
  • 1999,1996 - виставки в Irena Gallery, Київ, Україна.
  • 2001 - виставка та Body-Art-Performance в «Persona-галерея», Київ, Україна.
  • 2002 - виставка та Body-Art-Performance в галереї «Mytec», Київ, Україна
  • 2003 - виставка «Гаряча хвиля» в «Арт-центр на Костьольній», Київ, Україна
  • 2003 - GalerieDrucksache, Айхталь, Німеччина
  • 2004 - виставка в галереї «MysteckaVitalnia», Київ, Україна
  • 2005 - виставка в посольстві Німеччини, Київ, Україна
  • 2006 - галерея Art Blues, Київ, Україна
  • 2007 - галерея Да Вінчі, Київ, Україна
  • 2007 - виставка «Київ», Галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
  • 2008 - виставка «Kiev Horizons», BottegaGallery, Київ, Україна
  • 2009 - виставка «Колодязі», BottegaGallery, Київ, Україна
  • 2010 - виставка «Стамбул», Галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
  • 2010 - галерея «Ленін», Запоріжжя, Україна
  • 2012 - галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
  • 2012 - Київська картинна галерея, Київ, Україна
  • 2013 - MOYA - музей молодого мистецтва, Відень, Австрія
  • 2013 - галерея Лавра, Київ, Україна
  • 2013 - галерея «Tryptych-Art», Київ, Україна
  • 2014 - галерея Hanikah «Horizons.Sarajevo», Sarajevo BIH
  • 2015 – «Painting», Український інститут Америки, Нью-Йорк, США
  • 2015 – «Андріївська церква» з серії «Горизонти», галерея Tryptych Art, Києв
  • 2016 – «Стрічки», галерея Триптих Арт, Київ, Україна
  • 2017 – «Цвіт», Галерея Лавра, Київ, Україна
  • 2018 – «Цвіт», проект в галереї при Palais de L'Europe, Страсбург, Франція
  • 2018 – «Горизонти», Галерея Barbara von Stechow, Франкфурт, Німеччина
  • 2019 – «Причетність», галерея Марата Гельмана, Будва, Чорногорія
  • 2019 – «Причетність», Музеї історії міста Києва, Київ, Україна[17]
  • 2020 – «Ізоляція» онлайн виставка, галерея Barbara von Stechow, Франкфурт, Німеччина
  • 2020 - проект «Ремінісценції», Національна спілка художників України, Будинок художника, Київ[18]
  • 2022 - виставка «Діалог традицій», Львів, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького[19]
  • 2023 – виставка «Світло крізь темряву», Музеї історії міста Києва, Київ, Україна[20]
  • 2023 – виставка «Пульс любови», Київська картинна галерея, Київ[21]
  • 2024 – виставка «Спектр», Музей діаспори України, Київ[22]

Участь у міжнародних виставках[ред. | ред. код]

  • 2007 - Art Kiev, Український Дім, Київ, Україна
  • 2007 - Art International Zurich, Цюріх, Швейцарія
  • 2008 - InternationaleKunstmesse, Зиндельфинген, Німеччина
  • 2009 - Berlin-Berlin, GalerieArtodrom, Берлін, Німеччина
  • 2009 – «Istanbul Contemporary», Стамбул, Туреччина
  • 2010 - Збройна Мистецтво Тиждень, Нью-Йорк, США
  • 2010 - Art Palm Beach Miami International, Майамі, США
  • 2013 - CONTEXT art Miami - Майамі, США
  • 2013 - ARTSD13 - Мистецтво Сан-Дієго 2013, Сан-Дієго, США
  • 2013 - HFAF - мистецька ярмарка, Х'юстон, США
  • 2014 - Арт-фестиваль "Saraewska zima", Сараєво, Боснія і Герцеговина

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Всеукраїнський культурно-мистецький проєкт «Трієнале живопису», Гран-прі за твір «Ідентифікація» (2023 рік).[23]
  • Лауреатка Мистецької премії «Київ» 2021 року за серію живописних творів «Столиці світу» (2018—2020 рр.)[24]
  • Лауреатка першої премії Всеукраїнського триєнале живопису (2013 рік)[25].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Криволап Ганна Анатоліївна. Київська організація Національної спілки художників України. Процитовано 23 березня 2023.
  2. Федорук О. Покрова Криволапів — доні та батька / Олександр Федорук // Образотворче мистецтво. — 2019. — № 4. — С. 65—67 : іл.
  3. Скляренко, Г. Я. Криволап Ганна Анатоліївна (Ukrainian) . Т. 15. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  4. Фіалко, Дарина. Художник Ганна Криволап: «Батько мені допомагав тим, що лише ускладнював творчі завдання». Процитовано 23 березня 2023.
  5. а б в Ганна Криволап. Персональний сайт. Процитовано 27 березня 2023.
  6. Художник Ганна Криволап: «Дуже важливо мати школу, та згодом треба забути все, що вчив, і знайти в собі художника». Урядовий Кур’єр. 2 лютого 2013. Процитовано 4 травня 2024.
  7. Рублевська Р. Феномен «Причетності» Ганни Криволап / Роксана Рублевська // Образотворче мистецтво. — 2019. — № 4. — С. 63.
  8. Ганна Криволап. Живопис (укр.). Україна. 2012. ISBN 978-966-2211-13-9.
  9. Ганна Криволап. Стрічки (укр.). Україна. 2021.
  10. Цикл нових живописних робіт Ганни Криволап – проект "Криниці". Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
  11. Рублевська, Роксана (2019). Ганна Криволап. Причетність (укр.). Україна.
  12. ФЕНОМЕН «ПРИЧЕТНОСТІ» ГАННИ КРИВОЛАП | Anna Kryvolap. gannakryvolap.com. Процитовано 4 травня 2024.
  13. Авраменко, Олеся (2023). Ганна Криволап. Динаміка галицького бароко (укр.). Україна.
  14. Презентація каталогу робіт Ганни Криволап. ArtUkraine (укр.). 17 грудня 2023. Процитовано 4 травня 2024.
  15. Вариации Анны Криволап | Антиквар (укр.). 24 квітня 2012. Процитовано 4 травня 2024.
  16. Ганна Криволап: “Мої кольорові сполучення не мають буквальних трактувань”. ART Ukraine. 31 липня 2018. Процитовано 4 травня 2024.
  17. У Києві пройде виставка Ганни Криволап «Причетність». "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 30 вересня 2019. Процитовано 4 травня 2024.
  18. Ганна Криволап "Ремінісценції" » Дирекція виставок Національної Спілки Художників України. dvnshu.com. Процитовано 4 травня 2024.
  19. «Діалог традицій» Ганни Криволап. Збруч (укр.). 18 лютого 2022. Процитовано 4 травня 2024.
  20. Що треба знати про виставку Ганни Криволап "Світло крізь темряву". ТиКиїв - голос твого міста (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
  21. Пульс любови. Ганна Криволап — Національний музей «Київська картинна галерея». knag.museum. Процитовано 4 травня 2024.
  22. Горизонти. Спектр. Виставка Ганни Криволап. Музей української діаспори (укр.). 21 лютого 2024. Процитовано 4 травня 2024.
  23. Всеукраїнський культурно-мистецький проєкт "Трієнале живопису. 2023" » Дирекція виставок Національної Спілки Художників України. dvnshu.com. Процитовано 4 травня 2024.
  24. Лауреати Мистецької премії «Київ» 2021 року. Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Процитовано 23 березня 2023.
  25. Мрії та долі. Живопис, графіка, скульптура українських художниць: альбом. — Київ, 2019. — С. 262.

Додаткове читання[ред. | ред. код]