Крижанівський Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крижанівський Микола Миколайович
Народився 27 липня 1952(1952-07-27) (71 рік)
с. Сліди (Могилів-Подільський район) Вінницька область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Місце проживання с. Сліди (Могилів-Подільський район) Вінницька область
Діяльність Українська література
Відомий завдяки скульптор, письменник, публіцист
Alma mater ВДПУ
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Титул Борець за незалежність України у XX сторіччі
Нагороди Заслужений вчитель України

Крижані́вський Мико́ла Мико́лайович (нар. 27 липня 1952(19520727) с. Сліди (Могилів-Подільський район), Вінницька область — Борець за незалежність України у XX сторіччі, один із фундаторів Народного Руху за Перебудову, український скульптор і письменник. Заслужений учитель України. Член Національної спілки журналістів України (1991), Національної спілки письменників України (2017).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 липня 1952 року у с. Сліди Могилів-Подільського району на Вінниччині. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1974). Працював директором спеціалізованої школи у рідному селі з розвитку творчих здібностей дітей (1983—1999), один із фундаторів Народного Руху за Перебудову, був редактором часопису «Слово Придністров'я» (1999—2009), потім — на творчій роботі. Проживає у Слідах.

Творчість[ред. | ред. код]

Скульптури навчався приватно у Вінниці в Ю. Рожньова у 1970-ті роки. Працює у станковій, монументальній та парковій скульптурі. Створив понад 50 монументальних скульптур та більше сотні робіт у камені. Творчість переважно присвячена історії України. Учасник мистецьких виставок і пленерів від 1974 р. З його ініціативи у рідному селі проведено міжнародний симпозіум «Мальована хата» (2012). Основні роботи — монументальні скульптури Тарасу Шевченку, Данилу Нечаю, Дмитру Чечелю, Олександру Пушкіну, Остапу Бендеру, українській витинанці, українській пісні та ін.[2]

Пише прозу, поезію, публіцистику, краєзнавчі розвідки. Автор книг:

  • По козацький скарб: метологічна праця (Вінниця, 2002);
  • Битим шляхом правда ходить: публіцистика (Могилів-Подільський, 2007);
  • Поезії (Могилів-Подільський, 2007);
  • Черепки: оповідання про історію подільського села від подвоєної доби до сьогодення (Вінниця, 2013);
  • Третя куля, Або Остап Гоголь полковник Могилівський (Вінниця, 2016).

3 березня 2017 року був прийнятий до НСПУ.
Займається громадською діяльністю. Є головним отаманом обласного товариства Українського Реєстрового Козацтва.[3]

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Вінницькій обласній організації поповнення // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2017. — 4 березня. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
  2. Подолинний Анатолій МусійовичА. М. Подолинний. Крижанівський Микола Миколайович (довідка) // Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 8 березня 2017.
  3. Станіславський, І. Свято вольниці. Крижанівський М. — отаман товариства українського реєстрового козацтва про набутки організації // Подолія. — 2004. — 13 жовтня.]
  4. Письменники-спілчани назбирали «Кришталевих вишень» // Сайт «Краснослов». — 2017. — 1 листопада. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  5. Названо лауреатів премії ім. Л. Гавриша за 2020 рік // Сайт Вінницької організації НСПУ «Краснослов». — 2020. — 29 вересня. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
  6. Микола Крижанівський — лауреат премії ім. Є. Гуцала за 2020 рік // Офіційний сайт [[Вінницька обласна організація НСПУ|Вінницької обласної організації НСПУ]] «Краснослов». — 2021. — 30 червня. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.

Джерела і література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]