Крупка гайова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крупка гайова
Draba nemorosa.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Arabideae
Рід: Крупка (Draba)
Вид: Крупка гайова
Біноміальна назва
Draba nemorosa
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Draba nemorosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Draba nemorosa
EOL logo.svg EOL: 586074
IPNI: 83715-2
ITIS logo.svg ITIS: 22894
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 171822

Крупка гайова[1], крупка дібровна[2] (Draba nemorosa) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), поширений у Євразії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина 5–40(60) см заввишки. Прикореневі листки в розетці, звужені в черешках. Стеблові листки сидячі, не охоплюють стебло. Пелюстки жовті, 2–3 мм завдовжки. Стручечки довгасто-еліптичні, 4–10 мм завдовжки[2]. Стебла від прямостійних до висхідних, прості або розгалужені трохи вище основи, густо запушені, голі від проксимальних квіток до верхівки. Насіння червоно-коричневе, яйцеподібне, 0.5–0.7(0.8) × 0.3–0.4(0.5) мм. 2n = 16[3]

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Азії; натуралізований у Канаді, США, Австралії [Тасманія], пд.-сх. Норвегії, пд.-сх. Німеччині[4][5][6].

В Україні вид зростає на сухих схилах, луках, в чагарниках, на узбіччях доріг — на всій території; в Криму рідко; занесено до Закарпатської о6л. (Ужгородський р-н, станція Чоп, с. Холмец)[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Draba nemorosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 125. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 23.05.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 23.05.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 23.05.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 23.05.2019.  (англ.)