Купчино (станція метро)
59°49′47″ пн. ш. 30°22′31″ сх. д. / 59.82972° пн. ш. 30.37528° сх. д.
Купчино | |
---|---|
Загальні дані | |
Тип | наземна крита |
Глибина закладення | 0 м |
Проєктна назва | Вітебська |
Кількість | 3 (середня — службова) |
Тип | 2 бічні та 1 середня (острівна) |
Форма | прямі |
Дата відкриття | 25 грудня 1972 (51 рік) |
Архітектор(и) | К. Н. Афонская (рос.), А. С. Гецкин (рос.), И. Е. Сергеева (рос.) за участі С. С. Костенко (рос.) |
Архітектор(и) вестибюлів | К. Н. Афонская (рос.), А. С. Гецкин (рос.), И. Е. Сергеева (рос.) за участі С. С. Костенко (рос.) |
Інженер(и)-конструктор(и) | К. Е. Панов (рос.), И. X. Целолихина (рос.), В. И. Хяргинен (рос.) |
Пересадка на | зупинний пункт Купчино |
Виходи до | Балканська пл., Вітебський просп., вул. Я. Гашека |
Час відкриття | 05:30 |
Час закриття | 00:00 |
Код станції | КП |
«Купчино» (рос. Купчино) — кінцева станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену на наземній ділянці лінії між порталом тунелів та електродепо «Московське».
Станція відкрита 25 грудня 1972 року в складі дільниці «Московська» — «Купчино».
Сучасну назву станція отримала через розташування поруч з однойменним історичним районом міста, назва якого походить від колишнього іжорського села Купчино (одного з фінських позначень зайця).
Конструкція станції — наземна крита з бічними платформами.
У первинному проєкті передбачалося побудувати станцію з кросплатформовим переходом на залізницю (на кшталт станції «Дев'яткіно»), але це не було здійснено. Станом а середину 2010-х років під гейт до залізниці були лише заділи. Поїзди метро повинні були прибувати між діючими перонами залізничної платформи «Купчино».
3 квітня 2018 року Інвестиційна рада Смольного ухвалила проєкт автовокзалу «Південний». Саме цієї ідеї вже понад 30 років, в останні роки появу нового об'єкту анонсували декілька разів[1].
Вихід зі станції до міста на Вітебський проспект, Балканську площу здійснюється через підземні переходи. До залізничної платформи Купчино — на приміські електропоїзди Вітебського напрямку Жовтневої залізниці.
Відразу за станцією розташований перехресний з'їзд, яким здійснюється оборотний тупик поїздів, що прибувають на кінцеву станцію. За станцією починається двоколійна службово-сполучна гілка, що до прямує в електродепо «Московське» (ТЧ-3). Колійний розвиток станції дозволяє здійснювати оборот та передачу поїзлів. На станції оголошують, чи прямує поїзд у депо або під оборот.
Станція розташована в наземному павільйоні, будівля якого входить до комплексу будівель однойменної залізничної станції. Оскільки вестибюль межує з вугільним складом та вітебським напрямком залізниці, він постійно виглядає брудним. Кахель незрозумілого кольору прикрашав станцію зсередини. Вікон на першій платформі майже не було, а замість них використано непрозоре глазурованого скло. У 2007—2008 роках були реконструйовані підземні переходи під залізничними коліями. У південному тунелі побудований пандус для маломобільних груп населення, замінено освітлення, а так само оздоблення стін. Навесні 2008 року було замінено освітлення станції. Навесні 2009 року були цілком замінено скло та вітражі станції, а також зовнішнє оздоблення стін, віконні пройоми в основному, закладені цеглою, а та вузька смужка, яка залишилася під стелею, заклеєна непрозорою плівкою. У 2010 році почалася поступова заміна асфальтової підлоги на гранітну. Також замінені поручні на платформах та сходових спусках.
- ↑ Автовокзал в Купчино показали лицом. fontanka.ru. 3 квітня 2017. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018. (рос.)