Курильські протоки
| Курильські протоки | |
| Країна |
 Росія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Сахалінська область |
 | |
 | |
46°30′ пн. ш. 151°30′ сх. д. / 46.5° пн. ш. 151.5° сх. д.
Кури́льські прото́ки — 26 проток між окремими Курильськими островами, що поєднують Охотське море з Тихим океаном.
- Перша Курильська — між півостровом Камчаткою і островом Шумшу;
- Друга Курильська — між островами Шумшу і Парамуширом;
- Алаїд — між островом Парамуширом і островом Атласова;
- Левашова — між островом Парамуширом і групою Пташиних островів;
- Лужина (Третя Курильська) — між островом Парамуширом та островом Анциферова;
- Четверта Курильська — відокремлює острови Парамушир та Анциферова від островів Онекотан і Маканруші;
- Креніцина (Шоста Курильська) — між островами Онекотаном і Харимкотаном;
- Екарма — між островами Екармою і Шиашкотаном;
- Протока Крузенштерна — між скелями Ловушками і островом Райкоке;
- Головніна — між островами Райкоке і Матуа;
- Надії — між островами Матуа і Расшуа;
- Среднього — між островами Расшуа і Ушиширом;
- Рікорда — між островами Ушиширом і Кетоєм;
- Діани — між островами Кетоєм і Симуширом;
- Бусоль — між островами Симуширм і Чирпоєм;
- Сноу (Швидка) — між островами Чирпоєм і Братом Чирпоєвим;
- Уруп — між островами Чирпоєм і Урупом;
- Фриза — між островами Урупом і Ітурупом;
- Катерини — між островами Ітурупом і Кунаширом;
- Південно-Курильська — між островами Кунаширом і Хабомаєм;
- Полонського — між островами Полонського та Зеленим;
- Воєйкова — між островами Зеленим та Юрі;
- Юрій — між островами Юрі та Анучина;
- Танфільєва — між островами Анучина і Танфільєва;
- Кунаширська (Немуро) — між островом Кунаширом та півостровом Сіретоко на острові Хоккайдо;
- Зради — між островом Кунаширом та півостровом Ноцуке на острові Хоккайдо.
Здебільшого є затопленими сідловинами між вулканічними конусами. За малої протяжності ширина проток коливається від 1,8 км (Друга Курильська протока) до 74 км (протока Крузенштерна). Переважають глибини 80—500 м (у протоках Крузенштерна і Бусоль досягають 1764 м і 1468 м відповідно). У деяких (Друга Курильська протока) вони зменшуються до 10 м. Температура води у лютому — 0—2 °C, у серпні — 9—10 °C. У протоках спостерігаються сильні припливні течії зі швидкістю 2—12 км/год. Часті тумани. Судноплавними є Четверта Курильська, Крузенштерна, Бусоль, Уруп, Фриза і Катерини.
- Курильские проливы // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Курильские проливы // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 267.(рос.);
- Курильские проливы // Военно-морской словарь / В. Н. Чернавин. — Москва : Военное издательство, 1990. — С. 213. (рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Курильские проливы // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 94. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
