Курташ-Карп Юлія Мар'янівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Курташ-Карп
Юлія Курташ-Карп. 2012 рік.
Ім'я при народженніЮлія Мар’янівна Курташ
Народилася18 листопада 1959(1959-11-18) (64 роки)
Долина
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетеса, сценаристка, журналістка, перекладачка
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Мова творівукраїнська
Роки активностівід 1974 до сьогодні
Напрямокреалізм,
Жанрпоезія, літературно-критична стаття, есей
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Сайт: Сайт Юлії Курташ-Карп

Ю́лія Мар'я́нівна Ку́рташ-Карп (18 листопада 1959(19591118), Долина) — українська поетеса, сценаристка, перекладачка, літературний критик та громадська діячка.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

У 1966—1976 роках Юлія Курташ-Карп навчалась у Долинській середній школі № 1. У 1976-му закінчила Долинську музичну школу (клас фортепіано). 1976 року вступила на хімічний факультет Львівського університету, який закінчила у 1982-му. Працювала на кафедрі аналітичної хімії Львівського університету й хіміком-аналітиком ІГГКК НАН України. У 2001-му Юлія Курташ-Карп вела авторську програму Львівської телерадіокомпанії[1]. З 199З-го по 1995 рік студіювала акторську майстерність при театральній студії Львівського молодіжного театру імені Леся Курбаса.

З 1976 року поетеса живе і працює у Львові. У 1987-му вийшла заміж за Юрія Степановича Карпа — викладача КТР радіотехнічного факультету Національного університету «Львівська політехніка». Син, Святослав Юрійович Карп (*1989), лікар-хірург ЛРОЦ, навчається в аспірантурі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького[2].

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Вже з молодшого шкільного віку Юлія Курташ-Карп дуже цікавилася літературою, особливо поезією. Свій перший вірш написала 1967 року. Як поетеса дебютувала 1974 року в газеті «Червона Долина»[1].

Загалом про творчість Юлії Курташ-Карп сказано в передмові до її збірки «Поезія» (Львів, «Каменяр», 2016):

Вірші сучасної української поетеси зі Львова приваблюють глибиною проникнення в духовний світ сучасної людини - людини, яка проживає відведений їй Творцем час у дуже складних умовах. Власні життєві рефлексії в поетичних строфах збірки перетворюються в загальнолюдські - радість і біль, страждання і перемоги... Спільними для них є висока життєстверджуюча інтонація поряд з чесним поводженням із словом.

З 1997 року Юлія Курташ-Карп видала дев'ять поетичних книжок. Друкувалася в численних поетичних антологіях, як-от «Посвята», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Небесна сотня», «Галицький золотослов», «Український Мойсей», «Письменники рідного краю».

Вона авторка численних передмов і літературних рецензій, газетних і журнальних публікацій, зокрема у виданнях «Дзвін», «Універсум», «Високий Замок», «Слово Просвіти», «Літературна Україна», «Літературна неділя», «Свіча».

Юлія Курташ-Карп на вечорі поезії. 2015 рік.

Поетеса також перекладає з польської мови. 2001 року вийшли в її перекладі «Вибрані поезії» Кароля Войтили.

З 1999 по 2008 роки Юлія Курташ-Карп стала авторкою шести телевізійних художньо-документальних телефільмів, реалізованих на Львівському державному телебаченні: «Митець і меценат», «Дума про Учителя», «Святість земна», «Від Різдва до Різдва», «Усе про жінку» й «Дорога».

Вона виступила як авторка та режисер літературно-мистецьких проектів «Відомі і невідомі герої», «Чубинський і ми», «За крок до Різдва», «Поезія як аристократизм мислення», «Поміж зорями і хрестами», «Франко. Сто літ самоти».

Поетеса — часта гостя мистецьких програм Українського радіо, а в 2007 році вела власну телепрограму «Віч-на-віч з Юлією Курташ-Карп» на Львівському державному телебаченні.

Юлія Курташ-Карп проводить поетичні майстер-класи з дітьми на базі дитячої бібліотеки № 13 у Львові й неодноразово запрошувалась як член журі в роботі Всеукраїнського літературного конкурсу молодих поетів на здобуття премії імені Богдана Ігоря Антонича. Бере активну участь у літературних імпрезах, зокрема зустрічах із читачами.

У жовтні 2004 року вона вступила до Національної спілки письменників України. У 2016-му — до Національної спілки журналістів України.

Критика творчості

[ред. | ред. код]

На думку критиків, уся творчість письменниці має виражене філософське спрямування.

«…момент поєднання думки й образу, як філософське спостереження над світом. А ще — свіжість, оригінальність письма, серед численних добрих якостей якого є ритмічне розмаїття віршів, мелодійна сув'язь слів, тонка, по-мистецькому ефектна колористика образів, мотивів і постатей світової літератури і культури взагалі» (Андрій Содомора).

«Добротна аналітичність і раціоналізм з одробинкою іронії й самоіронії виказують в ній мислячу душу, яка фокусує слово через призму близької їй філософії серця. З усією відповідальністю стверджую і тішуся, що маємо справу з Майстром» (Ігор Калинець).

«Модернова поетка з глибоким готичним звучанням доби» (Олександр Козаренко).

«Поезія Юлії Курташ-Карп заслуговує на поважну розмову, бо вирізняється навіть на тлі далеко не бідного на яскраві явища нашого новітнього літературного життя» (Іван Дзюба).

Твори

[ред. | ред. код]

Поетичні збірки

[ред. | ред. код]
  • «Сповідь Скорпіона» — Львів: Таля, 1997
  • «Змагання з парсеком» — Львів: Морена, 1998
  • «Одержима дощем» — Львів: Престиж Інформ, 2000
  • «Технологія чуйності» — Львів: Терус, 2002
  • «Яблунева сага» — Львів: Кальварія, 2003
  • «Рапсодії осінніх зорепадів» — Львів: Галицька видавнича спілка, 2010
  • Аудіокнига «Рапсодії осінніх зорепадів». — Львів: радіо «Воскресіння», 2010
  • «Поезія». Із видавничої серії «Улюблені вірші» — Львів: Каменяр, 2016
  • «Уроки гравітації» — Львів: Каменяр, 2017
  • «Орбіти уразливих візій» — Львів: Літопис, 2019
  • Співавторство в колективних поетичних збірках:
    • «Посвята»
    • «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»
    • «Небесна сотня»
    • «Галицький золотослов»
    • «Український Мойсей»
    • «Письменники рідного краю»

Інші публікації

[ред. | ред. код]

Літературні рецензії, газетні та журнальні статті у виданнях:

  • «Дзвін»
  • «Універсум»
  • «Високий Замок»
  • «Слово Просвіти»
  • «Літературна Україна»
  • «Літературна неділя»
  • «Свіча»

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Кароль Войтила. Вибрані поезії. — Львів: Терус, 2001

Авторські телефільми

[ред. | ред. код]
  • «Митець і меценат» — Львівське телебачення, 1999
  • «Дума про Учителя» — ЛТБ, 2000
  • «Святість земна» — ЛТБ, 2001
  • «Від Різдва до Різдва» — ЛТБ, 2005
  • «Усе про жінку» — ЛТБ, 2006
  • «Дорога» — ЛТБ, 2008

Література

[ред. | ред. код]
  • Запека Є., Перлулайнен Л. «Дідушок із обжинків літературної ниви» // Ратуша,1997, № 188(746)
  • Смоляк Б. «Нурт і плесо однієї першої книжки» // Літературний Львів, 1997, № 61
  • Фігель Б. «Сповідь Скорпіона припала на осінь» // Аудиторія, 1997, № 14-15
  • Воловець Л. «Несподіване» // Дзвін, 2000, № 7
  • Чепурко Б. «Яблунева заметіль» // За вільну Україну, 2005, Ч. 5
  • Козаренко О. «Славетне пирування муз» // Літературний Львів, 2006, ч.6
  • Батюсь Г. «Нічна Муза» // Львівська пошта, 2006, № 13(860)
  • Козаренко О. «Славетне пирування муз» // Літературний Львів, 2006, № 39
  • Якубовська М. «Притча про те, як посадити сад» // Літературний Львів, 2006, № 47
  • Криничанка Н. «Поетеса, яку хочеться цитувати» // Високий замок , 2010, № 187
  • Качанівська Л. «Поетів ніколи не був мільйон…» // Свіча, 2011, № 4
  • Смоляк Б. «Аудебют як тривання» // Нова неділя, 2013, № 3(26)
  • Ганущак О. «Поміж зорями і хрестами»// Літературна неділя, 2015, № 67
  • Садова В. «Поезія і музика пам'яті» // Варта, 2015
  • Содомора А. «Палітра витончених струн» // Українська літературна газета, 2018, № 8(222)
  • Калинець І. «Із материка нового космосу» // Річ, 19.05.2019
  • Залізняк Б. «А справжніх левів у Львові ніколи не бракувало», інтерв'ю // Слово Просвіти", 2018, № 25 (73)
  • Супрун-Яремко Н. «Безсмертні істини одвічних слів і музики» // Українська музика, 2019, ч.3

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Травень 2008 — грамота Департаменту культури і туризму Львівської облдержадміністрації за активну участь та підтримку обласного книжкового фестивалю «Рідне слово Богом дане», за популяризацію української книжки
  • Листопад 2014 — грамота НСПУ за вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, за активну участь у культурному житті України
  • Вересень 2015 — диплом Першого міжнародного літературного фестивалю «Галицька осінь»
  • Грудень 2017 — Літературна премія імені Маркіяна Шашкевича — за книжку поезій «Уроки гравітації»[3]
  • Січень 2018 — Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша — за багатогранний літературно-мистецький доробок та активну літературно-просвітницьку діяльність
  • Вересень 2020 — Почесна грамота Верховної Ради України

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б «Курташ-Карп Юлія Мар'янівна». Енциклопедія Сучасної України. Прочитано 08.06.2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  2. ↑ Офіційний сайт Українського лікарського товариства у Львові. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 17 квітня 2020.
  3. ↑ Сайт «Щоденний Львів». Прочитано 16.01.2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.

Зовнішні зв'язки

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курташ-Карп_Юлія_Мар%27янівна&oldid=42586663