Кушнір Іван Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кушнір Іван Юрійович
Народився 11 червня 1925(1925-06-11)
Рахів
Помер 1992(1992)
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Працював у містах Львів
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кушнір.
Пам'ятник медикам у Львові, 1975

Кушнір Іван Юрійович (11 червня 1925, Рахів — 1992) — український скульптор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Рахові в родині залізничника. Закінчив гімназію в Мукачевому. Від 1948 року навчався в Ужгородському університеті.[1] 1954 року закінчив відділ монументально-декоративної скульптури Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів з фаху великий вплив справив Іван Севера. Член Спілки художників УРСР.[2] Від 1966 року викладав у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва.[3] Проживав у Львові в будинку № 2 на вулиці Гулака-Артемовського.[2]

Роботи
  • Пам'ятник Олексі Борканюку в селі Ясіня (1954).[2]
  • «Трембітар» (1956—1957).[2]
  • «Гуцульське весілля» (1956—1957).[2]
  • «В. І. Ленін і Бела Кун» (1959, гіпс тонований, 59×33×20).[4]
  • Портрет профестора Ю. Караванова (1962, штучний камінь, 63×49×31).[4]
  • Портрет Семена Гулака-Артемовського (1964).[2]
  • Пам'ятник на могилі професора Андрія Брагінця на Личаківському цвинтарі, поле № 1 (1965, граніт, бронза).[5]
  • Портрет професора Андрія Брагінця (1966, тонований гіпс, 58×52×41).[4]
  • Пам'ятник Богданові Хмельницькому в селі Кунин Жовківського району (1966).[6]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в місті Новий Розділ (1967).[7],
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в селі Соколівка Буського району (1967, архітектор С. Соколов).[8]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну поблизу смт Диканька (1970).[9]
  • Пам'ятники землякам, загиблим у Другій світовій війні у селах: Поромів, Переславичі (обидва 1969)[10], Стремільче (1971)[11], Добростани (1981).[12]
  • Портрет Юрія Дрогобича (1975, шамот, 54×34×38).[3]
  • Пам'ятник на вулиці Пекарській, 52 у Львові на честь подвигу радянських медиків у Другій світовій війні (1975, скульптор Аполлон Огранович).[13]
  • Портрет члена-кореспондента АН УРСР професора Федора Палфія (1977, бронза, 56×30×35).[3]
  • Пам'ятники радянським солдатам у Добромилі (1980, архітектор Мирон Вендзилович)[14] і Старому Самборі (1980, архітектор Мирон Вендзилович).[15]
  • Портрет хірурга Михайла Павловського 1982, тонований гіпс, 60×46×37.[16]
  • Погруддя Івана Севери.[1]
  • Портрет Олега Криси.[17]
  • Портрет Степана Турчака.[17]
  • Портрет доктора медичних наук Павла Подорожного.[17]
  • Портрет хірурга професора Дмитра Бабляка.[17]
  • Портрет Михайла Даниленка.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Моздир М. Достойний пам'яті // Образотворче мистецтво. — 2006. — № 1 (57). — С. 74. — ISSN 0130-1799.
  2. ↑ а б в г д е Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 251.
  3. ↑ а б в Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 49.
  4. ↑ а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 27.
  5. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 103. — ISBN 966-8955-00-5.
  6. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 332.
  7. ↑ Памятники истории… — С. 333.
  8. ↑ Памятники истории… — С. 324.
  9. ↑ Памятники истории… — С. 405.
  10. ↑ Памятники истории… — С. 70.
  11. ↑ Памятники истории… — С. 336.
  12. ↑ Памятники истории… — С. 344.
  13. ↑ Памятники истории… — С. 316.
  14. ↑ Памятники истории… — С. 340.
  15. ↑ Памятники истории… — С. 341.
  16. ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 14.
  17. ↑ а б в г д Моздир М. Достойний… — С. 75.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кушнір_Іван_Юрійович&oldid=26091113