Латив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лативний відмінок (скорочено lat) — відмінок на позначення руху до якогось місця[1]. Відповідає на питання «до чого?», «у що?». Лативний відмінок належить до групи відмінків, пов'язаних із місцеперебуванням, разом із місцевим та аблативним відмінком. Назва відмінка походить від латинського lat-, четвертої головної частини[уточнити переклад] слова ferre, «приносити, нести».

Лативний відмінок властивий уральським мовам, він існував у прауральській мові. Вона досі існує у багатьох з уральських мовах: у фінській, ерзя, мокшанській, лукомарійській.

Також зустрічається у дідойських мовах: цезькій, бежтинській, хваршинській, також у картвельських мовахлазській).

Фінська

[ред. | ред. код]

У фінській, лативний відмінок вважається застарілим. Він досі використовується з деякими прислівниками: alas, alemmas, «знизу, нижче», kauas, kauemmas «(переміщуватись) геть, ще далі», pois «(іти) звідкись», та rannemmas «до берега, ближче до берега» (Від 'ranta' — берег). Зазвичай, закінчення лативного відмінку — -s.[1]

У сучасній фінській, цей відмінок було замінено складнішою системою місцевих відмінків та енклітик; Оригінальна -s об'єдналась з закінченням іншого лативного чи місцевого відмінка, та перетворилась на сучасні інесивне, елативне, ілативне і транслативне закінчення.

Лукомарійська

[ред. | ред. код]

У лукомарійській мові, латив використовується рідше, ніж ілатив. Ілатив може вільно використовуватись разом із дієсловами на позначення руху до чогось, а латив обмежений меншою кількістю дієслів, з якою він вживається. Наприклад: кодаш «лишатись», шинчаш «сідати», шочаш «народжуватись», сакаш «вішати», пышташ «класти, поміщати», кушкаш «рости». З багатьма дієсловами, можна використовувати що ілатив, що латив. Деякі з вказаних дієслів, «шочаш», «кушкаш», не позначають рух до якогось місця[2].

Ковам

kova-m

бабуся-POSS.1SG

Тойметсола

Tojmetsola

Тойметсола

ялеш

jal-eš

село-LAT

кресаньык

kresan’õk

селянська

ешеш

ješ-eš

родина-LAT

шочын.

šoč-õn

народитись-PST

Ковам Тойметсола ялеш кресаньык ешеш шочын.

kova-m Tojmetsola jal-eš kresan’õk ješ-eš šoč-õn

бабуся-POSS.1SG Тойметсола село-LAT селянська родина-LAT народитись-PST

"Моя бабуся народилась у селі Тойметсола у селянській родині."

Сумкатым

sumka-t-õm

сумка-POSS.2SG-ACC

пӱкенеш

püken-eš

стілець-LAT

пыште

põšte

класти.IMP

да

da

та

диванеш

divan-eš

диван-LAT

шич.

šič

сісти.IMP

Сумкатым пӱкенеш пыште да диванеш шич.

sumka-t-õm püken-eš põšte da divan-eš šič

сумка-POSS.2SG-ACC стілець-LAT класти.IMP та диван-LAT сісти.IMP

"Поклади свою сумку на стілець та сідай на диван."

Латив у лукомарійській може мати й додаткові функції. Він може позначати причину чи обставини якоїсь дії:[2]

Йоча-влак

joča-vlak

дитина-PL

йӱреш

jür-eš

дощ-LAT

нӧреныт.

nör-en-õt

промокнути-PST-3PL

Йоча-влак йӱреш нӧреныт.

joča-vlak jür-eš nör-en-õt

дитина-PL дощ-LAT промокнути-PST-3PL

"Дитина промокла під дощем."

Іменник у лативі може описувати період часу, протягом якого якась дія здійснюється (більше одного разу):[2]

Тый

tõj

ти.SG

кечеш

keč-eš

день-LAT

мыняр

mõn’ar

скільки

гана

gana

раз

кочкат?

kočk-at?

їсти-2SG

Тый кечеш мыняр гана кочкат?

tõj keč-eš mõn’ar gana kočk-at?

ти.SG день-LAT скільки раз їсти-2SG

"Скільки разів на день ти їси?"

Іменник у лативі може позначати, ким вважають та як бачать когось:[2]

Ивук

Ivuk

Івук

пийжым

pij-ž-õm

пес-POSS.3SG-ACC

эн

en

найбільш

сай

saj

хороший

йолташеш

joltaš-eš

друг-LAT

шотла.

šotl-a

вважати-3SG

Ивук пийжым эн сай йолташеш шотла.

Ivuk pij-ž-õm en saj joltaš-eš šotl-a

Івук пес-POSS.3SG-ACC найбільш хороший друг-LAT вважати-3SG

"Івук вважає свого пса найкращим другом."

Іменник у лативі може описувати передачу, переміщення, зміну чогось.[2]

Йошкар-Олашке

Joškar-Ola-ške

Йошкар-Ола-ILL

автобусеш

avtobus-eš

автобус-LAT

толынна.

tol-õn-na

прибути-PST-1PL

Йошкар-Олашке автобусеш толынна.

Joškar-Ola-ške avtobus-eš tol-õn-na

Йошкар-Ола-ILL автобус-LAT прибути-PST-1PL

"Ми прибули до Йошкар-Оли автобусом."

Тулеш

tul-eš

вогонь-LAT

кӱктымӧ

kükt-õmö

пекти-PASS

пареҥге

pareŋge

картопля

пеш

peš

дуже

тамле.

tamle

смачно

Тулеш кӱктымӧ пареҥге пеш тамле.

tul-eš kükt-õmö pareŋge peš tamle

вогонь-LAT пекти-PASS картопля дуже смачно

"Приготована на вогні картопля дуже смачна."

Цезька

[ред. | ред. код]

У нахсько-дагестанських мовах, зокрема цезькій, латив може виконувати функції давального відмінка та позначати ціль якоїсь дії, чи отримувача. Деякі лінгвісти вважають ці два відмінки різними у цих мовах, але суфікси цих відмінків ідентичні. Інші лінгвісти вказують їх окремо виключно заради розрізнення синтаксичних відмінків від місцевого. Приклад використання із дитранзитивним дієсловом «показувати» (дослівно «змушувати бачити»):

Кидбā

kidb-ā

дівчинка:OBL-ERG

ужихъор

uži-qo-r

хлопчик-POSS-DAT/LAT

кIетIу

kʼetʼu

кіт:[III]:ABS

биквархо.

b-ikʷa-r-xo

III-бачити-CAUS-PRES

Кидбā ужихъор кIетIу биквархо.

kidb-ā uži-qo-r kʼetʼu b-ikʷa-r-xo

дівчинка:OBL-ERG хлопчик-POSS-DAT/LAT кіт:[III]:ABS III-бачити-CAUS-PRES

"Дівчинка показує хлопчику кота."

Датив/латив також використовується на позначення належності, як у прикладі нижче, через відсутність дієслова «мати»:

Кидбехъор

kidbe-qo-r

дівчинка:OBL-POSS-DAT/LAT

кIетIу

kʼetʼu

кіт:ABS

зовси.

zow-si

бути:PST-PST

Кидбехъор кIетIу зовси.

kidbe-qo-r kʼetʼu zow-si

дівчинка:OBL-POSS-DAT/LAT кіт:ABS бути:PST-PST

"У дівчинки був кіт."

Датив/латив зазвичай вживається, як у прикладах вище, разом з іншим суфіксом як посесивно-лативний відмінок. Цю форму не варто вважати окремим відмінком, бо багато форм місцевого відмінка будуються подібним аналітичним чином. Вони насправді теж є комбінаціями двох відмінкових суфіксів.

Дієслова відчуттів чи емоцій («бачити», «знати», «кохати», «знати») теж потребують, аби підмет, що здійснює дію, був у дативному/лативному відмінку. Це приклад «чистого» дативного/лативного відмінку, без посесивного суфіксу.

ГIалир

ʻAli-r

Алі-DAT/LAT

ПатIи

Patʼi

Фатіми:[II]:ABS

йетих.

y-eti-x

II-любов-PRES

ГIалир ПатIи йетих.

ʻAli-r Patʼi y-eti-x

Алі-DAT/LAT Фатіми:[II]:ABS II-любов-PRES

"Алі кохає Фатіму."

Література

[ред. | ред. код]
  • Anhava, Jaakko (2015). Criteria For Case Forms in Finnish and Hungarian Grammars. journal.fi. Helsinki: Finnish Scholarly Journals Online.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Mäkinen, Panu. Finnish Grammar - Adverbial Cases. users.jyu.fi. University of Jyväskylä. Процитовано 6 березня 2015.
  2. а б в г д Riese, Timothy; Bradley, Jeremy; Schötschel, Monika; Yefremova, Tatiana (2019). Mari (марий йылме): An Essential Grammar for International Learners. [Draft version]. University of Vienna [published online at grammar.mari-language.com]. с. 89-91. Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported license.