Латив
Лативний відмінок (скорочено lat) — відмінок на позначення руху до якогось місця[1]. Відповідає на питання «до чого?», «у що?». Лативний відмінок належить до групи відмінків, пов'язаних із місцеперебуванням, разом із місцевим та аблативним відмінком. Назва відмінка походить від латинського lat-, четвертої головної частини[уточнити переклад] слова ferre, «приносити, нести».
Лативний відмінок властивий уральським мовам, він існував у прауральській мові. Вона досі існує у багатьох з уральських мовах: у фінській, ерзя, мокшанській, лукомарійській.
Також зустрічається у дідойських мовах: цезькій, бежтинській, хваршинській, також у картвельських мовах (у лазській).
Фінська[ред. | ред. код]
У фінській, лативний відмінок вважається застарілим. Він досі використовується з деякими прислівниками: alas, alemmas, «знизу, нижче», kauas, kauemmas «(переміщуватись) геть, ще далі», pois «(іти) звідкись», та rannemmas «до берега, ближче до берега» (Від 'ranta' — берег). Зазвичай, закінчення лативного відмінку — -s.[1]
У сучасній фінській, цей відмінок було замінено складнішою системою місцевих відмінків та енклітик; Оригінальна -s об'єдналась з закінченням іншого лативного чи місцевого відмінка, та перетворилась на сучасні інесивне, елативне, ілативне і транслативне закінчення.
Лукомарійська[ред. | ред. код]
У лукомарійській мові, латив використовується рідше, ніж ілатив. Ілатив може вільно використовуватись разом із дієсловами на позначення руху до чогось, а латив обмежений меншою кількістю дієслів, з якою він вживається. Наприклад: кодаш «лишатись», шинчаш «сідати», шочаш «народжуватись», сакаш «вішати», пышташ «класти, поміщати», кушкаш «рости». З багатьма дієсловами, можна використовувати що ілатив, що латив. Деякі з вказаних дієслів, «шочаш», «кушкаш», не позначають рух до якогось місця[2].
Ковам
kova-m
бабуся-POSS.1SG
Тойметсола
Tojmetsola
Тойметсола
ялеш
jal-eš
село-LAT
кресаньык
kresan’õk
селянська
ешеш
ješ-eš
родина-LAT
шочын.
šoč-õn
народитись-PST
"Моя бабуся народилась у селі Тойметсола у селянській родині."
Сумкатым
sumka-t-õm
сумка-POSS.2SG-ACC
пӱкенеш
püken-eš
стілець-LAT
пыште
põšte
класти.IMP
да
da
та
диванеш
divan-eš
диван-LAT
шич.
šič
сісти.IMP
"Поклади свою сумку на стілець та сідай на диван."
Латив у лукомарійській може мати й додаткові функції. Він може позначати причину чи обставини якоїсь дії:[2]
Йоча-влак
joča-vlak
дитина-PL
йӱреш
jür-eš
дощ-LAT
нӧреныт.
nör-en-õt
промокнути-PST-3PL
"Дитина промокла під дощем."
Іменник у лативі може описувати період часу, протягом якого якась дія здійснюється (більше одного разу):[2]
Тый
tõj
ти.SG
кечеш
keč-eš
день-LAT
мыняр
mõn’ar
скільки
гана
gana
раз
кочкат?
kočk-at?
їсти-2SG
"Скільки разів на день ти їси?"
Іменник у лативі може позначати, ким вважають та як бачать когось:[2]
Ивук
Ivuk
Івук
пийжым
pij-ž-õm
пес-POSS.3SG-ACC
эн
en
найбільш
сай
saj
хороший
йолташеш
joltaš-eš
друг-LAT
шотла.
šotl-a
вважати-3SG
"Івук вважає свого пса найкращим другом."
Іменник у лативі може описувати передачу, переміщення, зміну чогось.[2]
Йошкар-Олашке
Joškar-Ola-ške
Йошкар-Ола-ILL
автобусеш
avtobus-eš
автобус-LAT
толынна.
tol-õn-na
прибути-PST-1PL
"Ми прибули до Йошкар-Оли автобусом."
Тулеш
tul-eš
вогонь-LAT
кӱктымӧ
kükt-õmö
пекти-PASS
пареҥге
pareŋge
картопля
пеш
peš
дуже
тамле.
tamle
смачно
"Приготована на вогні картопля дуже смачна."
Цезька[ред. | ред. код]
У нахсько-дагестанських мовах, зокрема цезькій, латив може виконувати функції давального відмінка та позначати ціль якоїсь дії, чи отримувача. Деякі лінгвісти вважають ці два відмінки різними у цих мовах, але суфікси цих відмінків ідентичні. Інші лінгвісти вказують їх окремо виключно заради розрізнення синтаксичних відмінків від місцевого. Приклад використання із дитранзитивним дієсловом «показувати» (дослівно «змушувати бачити»):
Кидбā
kidb-ā
дівчинка:OBL-ERG
ужихъор
uži-qo-r
хлопчик-POSS-DAT/LAT
кIетIу
kʼetʼu
кіт:[III]:ABS
биквархо.
b-ikʷa-r-xo
III-бачити-CAUS-PRES
"Дівчинка показує хлопчику кота."
Датив/латив також використовується на позначення належності, як у прикладі нижче, через відсутність дієслова «мати»:
Кидбехъор
kidbe-qo-r
дівчинка:OBL-POSS-DAT/LAT
кIетIу
kʼetʼu
кіт:ABS
зовси.
zow-si
бути:PST-PST
"У дівчинки був кіт."
Датив/латив зазвичай вживається, як у прикладах вище, разом з іншим суфіксом як посесивно-лативний відмінок. Цю форму не варто вважати окремим відмінком, бо багато форм місцевого відмінка будуються подібним аналітичним чином. Вони насправді теж є комбінаціями двох відмінкових суфіксів.
Дієслова відчуттів чи емоцій («бачити», «знати», «кохати», «знати») теж потребують, аби підмет, що здійснює дію, був у дативному/лативному відмінку. Це приклад «чистого» дативного/лативного відмінку, без посесивного суфіксу.
ГIалир
ʻAli-r
Алі-DAT/LAT
ПатIи
Patʼi
Фатіми:[II]:ABS
йетих.
y-eti-x
II-любов-PRES
"Алі кохає Фатіму."
Література[ред. | ред. код]
- Anhava, Jaakko (2015). Criteria For Case Forms in Finnish and Hungarian Grammars. journal.fi. Helsinki: Finnish Scholarly Journals Online.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Mäkinen, Panu. Finnish Grammar - Adverbial Cases. users.jyu.fi. University of Jyväskylä. Процитовано 6 March 2015.
- ↑ а б в г д Riese, Timothy; Bradley, Jeremy; Schötschel, Monika; Yefremova, Tatiana (2019). Mari (марий йылме): An Essential Grammar for International Learners. [Draft version]. University of Vienna [published online at grammar.mari-language.com]. с. 89-91.
Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported license.
| |||||||||||||||||||||
