Орудний відмінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відмінки
Називний
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
Кличний

Орудний відмінок, або інструментал (лат. instrumentalis) відповідає на запитання «ким?», «чим?», означає засіб, інструмент, яким виконують дію:

  • Немов снігом за шкуру сипнуло.
  • Крим відомий гарними краєвидами.

Типові приклади[ред.ред. код]

  • котом
  • Києвом
  • Василем

В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.

1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа — -єм) — іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім іменників середн. роду, що закінчуються на -я): майстром, містом, робітником, селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем, прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов’єм, урожай, плодом не входить сюди.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.