Левханян Марієта Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левханян Марієта Євгенівна
Народження 26 березня 1938(1938-03-26) (86 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1962)
Діяльність художниця
Вчитель Севера Іван Васильович, Скобало Іван Михайлович і Бєляєв Михайло Веніамінович
Член Спілка радянських художників України
Батько Левханян Євген Аршакович
У шлюбі з Карась Валерій Юрійович
Діти Карась Євген Валерійович

Марієта Євгенівна Левханя́н (нар. 26 березня 1938, Єреван) — українська художниця декоративно-ужиткового мистец­тва; член Спілки радянських художників України з 1967 року. Дочка художника Євгена Левханяна, дружина художника Валерія Карася, мати Євгена Карася.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 26 березня 1938 року в місті Єревані (нині Вірменія). 1962 року закінчила Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва, де навчалася у Івана Севери, Івана Скобала. Дипломна робота — керамічні статуетки «Гуцульський базар» (керівник Михайло Бєляєв, оцінка — відмінно)[1].

Після здобуття фахової освіти працювала на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. З 1990-х років — на творчфй роботі. Жила у Києві в будинку на вулиці Вищедубечанській, № 41, квартира № 116, на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 24[2] та на вулиці Інститутській, № 27/6, квартира 18[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі декоративного (художня кераміка та скло) і монументально-декоративного мистецтва. Авторка вітражів, мозаїк, скульптурних композицій, садово-паркових скульптур, рельєфів, розписів, медалей. Серед робіт:

керамічні композиції
  • «Гуцульське весілля» (7 фігур, 1960);
  • «На ярмарок» (18 фігур, 1962);
  • «Сон» (11 фігур, 1964);
  • «Свято Перемоги у Закарпатті» (17 фігур, 1965);
  • «Лісова пісня» (7 фігур, 1971);
настінні вази-рельєфи
  • «Гуцулка»» (1963);
  • «Гуцул» (1963);
рельєфний триптих
  • «Кераміка» (1967);
  • «Дерево» (1967);
  • «Текстиль» (1967);
монументально-декоративне оформлення ресторанів
серії скульптур
  • «Етапи великого шляху» (28 фігур, 1978);
  • «Декрет про Мир» (36 фігур, 1980);
  • «Тріо» (1982);
  • «Перемога. Повідомлення ТАРС» (16 фігур, 1983);
  • «Богдан Хмельницький» (18 фігур, 1985);
  • триптих «Невинність. Зрілість. Молодість» (1991);
фонтани
  • «Ніч перед Різдвом» (8 фігур, 1981, Миргород);
  • «Сорочинський ярмарок» (9 фігур; 1981, Миргород).

Авторка кашпо «Тигр», «Верблюд», «Баран», «Лев», «Бегемот» (усі – 1992; дитсадок заводу «Більшовик», Київ).

Брала участь у республіканських виставках з 1963 року, всесоюзних — з 1966 року.

Деякі роботи зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музей історії України у Другій світовій війні, Національному центрі «Українському домі», Національному заповіднику «Хортиці».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]