Ледньов Павло Серафимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Ледньов
Загальна інформація
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Місце проживання Дніпропетровськ, Львів, Москва
Народження 23 березня 1943(1943-03-23)
Горький, РРФСР
Смерть 23 листопада 2010(2010-11-23)
Москва, РФ
Поховання Троєкуровське кладовище
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Спорт
Вид спорту сучасне п'ятиборство
Спортивне звання Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб СКА (Львів)
Нац. збірна СРСР СРСР
Тренери Ф.Кота, А.Чикаєв
Завершення виступів 1980
Нагороди
орден Дружби народів
майстер спорту СРСР Заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Сучасне п'ятиборство
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Бронза 1968 Мехико особистий залік
Срібло 1968 Мехико командна першість
Золото 1972 Мюнхен командна першість
Бронза 1972 Мюнхен особистий залік
Срібло 1976 Монреаль особистий залік
Золото 1980 Москва командна першість
Бронза 1980 Москва особистий залік
Чемпіонати світу
Срібло Лейпциг 1965 командна першість
Срібло Мельбурн 1966 командна першість
Золото Лондон 1973 особистий залік
Золото Лондон 1973 командна першість
Золото Москва 1974 особистий залік
Золото Москва 1974 командна першість
Золото Мехіко 1975 особистий залік
Бронза Мехіко 1975 командна першість
Срібло Сан-Антоніо 1977 особистий залік
Срібло Сан-Антоніо 1977 командна першість
Золото Єнчепінг 1978 особистий залік
Бронза Єнчепінг 1978 командна першість

Павло́ Серафи́мович Ледньо́в (*25 березня 1943 — †23 листопада 2010) — український радянський спортсмен, що спеціалізувався на сучасному п'ятиборстві, дворазовий олімпійський чемпіон (1972 та 1980 у командній першості), багаторазовий призер олімпійських ігор, багатократний чемпіон світу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батьки майбутнього спортсмена-чемпіона познайомилися у роки німецько-радянської війни. На час народження Павла, 25 березня 1943 року в місті Горький (зараз назва Нижній Новгород) батька вже не було серед живих. Мати Анна Павлівна, яка до цього працювала лікарем медсанбату, була переведена в евакуаційний госпіталь. З маленьким сином на руках вона їздила небезпечними військовими дорогами, аж поки її невелика сім’я осіла в Дніпропетровську. Мати працювала урологом вищої кваліфікації, а вихованням маленького Павлуся займалася бабуся Віра Іванівна, яка мала давнє аристократичне коріння, що доводилось ретельно приховувати заради безпеки родини.

Змалку П.Ледньов як надто худий, скромний, із нехарактерними серед інших дітей манерами, довго був об’єктом насмішок однолітків. Що спонукало Павла самостійно займатися спортом: плавав у Дніпрі, грав у баскетбол і водне поло. Завдяки чому він прийшов у спортивне п’ятиборство, хоча ще довгий час займався боксом і велосипедним спортом.

Після закінчення школи Павло навідріз відмовився продовжити традиційну для сім’ї медичну кар’єру та вступив у Львівський інститут фізичної культури.

Профільні екзамени Ледньов склав на диво легко. Спортивні таланти юного атлета були настільки перспективними, що заняття давалися йому легко і невимушено. До речі, гімнастику викладав йому олімпійський чемпіон Віктор Чукарін, а легку атлетику — професор Арам Тер-Ованесян. Першим же тренером в легендарній львівській школі фехтування Ледньова став Ференц (Федір) Кота.

Постійно тренуючись у Львові, Павло Ледньов з 1965 року почав постійно захищати честь країни на чемпіонатах світу із сучасного багатоборства.

Хоча він ніколи не вигравав олімпійську медаль в особистому заліку, проте йому належить рекордна кількість медалей для представників сучасного п'ятиборства на олімпіадах — сім. Двічі Ледньов ставав олімпійським чемпіоном в командному заліку — на мюнхенській та московські олімпіадах. В 1976 році збірна СРСР, за яку він виступав, фінішувала другою. В особистому заліку він здобув срібну медаль на монреальській олімпіаді та бронзові на олімпіадах 1968, 1972 та 1980 років.

На відміну від олімпійських змагань Ледньов вигравав світові чемпіонати в особистому заліку чотири рази: в 1973, 1974, 1975 та 1978 роках. Ще двічі він входив до складу команди переможниці — в 1973 та 1974 роках. Чемпіонат Радянського Союзу Ледньов вигравав у 1968 та 1973 роках.

Після Ігор 1980 року Павло Серафимович Ледньов, закінчивши у віці 37 років свою власну спортивну кар'єру, у 1981-1987 був головним тренером збірної СРСР. З цих причин переїхав зі Львова до Москви, де і мешкав наступні тридцять років.

Помер видатний спортсмен-п'ятиборець 23 листопада 2010 року під час госпіталізації в шпиталі імені Бурденка.

Посилання[ред. | ред. код]