Краснуха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Краснуха (Rubella)
Типові плямисті висипання у розпал краснухи в дитини
Типові плямисті висипання у розпал краснухи в дитини
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 B06
DiseasesDB 11719
MedlinePlus 001574
eMedicine

emerg/388 peds/2025

derm/259
MeSH D012409
CMNS: Краснуха на Вікісховищі

Красну́ха (лат. rubella) — епідемічне вірусне захворювання, антропонозна вірусна інфекційна хвороба, яка перебігає з переважно потиличною лімфаденопатією (запаленням лімфатичних вузлів) та дрібноплямистою екзантемою (шкірним висипом). При захворюванні вагітних можливе зараження плода з виникненням уродженої краснухи з численними вадами.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Клінічні відмінності краснухи від скарлатини та кору вперше описані І. Вагнером (1829); з 1881 р. краснуху вважають самостійною нозологією. Вірусна природа інфекції доведена Хіро і Тасака (1938). Збудник був виділений П. Д. Паркманом, Е. Х. Уеллером та Ф. А. Невой (1961). Тератогенну дію встановили Н. М. Грегг (1941), Р. А. Канторович у співавт. (1973), О. Г. Анджапаридзе та Т. І. Червонський (1975).

Етіологія[ред.ред. код]

Rubella
Rubella virus TEM B82-0203 lores.jpg
Класифікація вірусів
Група: iv
Родина: Togaviridae
Рід: Rubivirus
Вид: Rubella virus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rubella

Збудник — РНК-геномний вірус роду Rubivirus родини Togaviridae. Усі відомі штами відносять до одного серотипу. У зовнішньому середовищі вірус швидко інактивується під впливом ультрафіолетових променів, дезінфектантів і нагрівання. При кімнатній температурі вірус зберігається упродовж декількох годин, добре переносить замороження. Він проявляє тератогенну активність.

Епідеміологічні особливості[ред.ред. код]

Джерелом інфекції є хворі краснухою. Найбільш заразні хворі у перші 5 днів від початку захворювання. Збудник передається повітряно-крапельним механізмом. Частіше хворіють діти у віці 4-10 років.

Захворювання надзвичайно небезпечне для вагітних, тому що призводить до ураженню плоду та розвитку вроджених вад.

Патогенез[ред.ред. код]

Вірус проникає у організм через слизову оболонку носоглотки та поширюється з кров'ю, призводить до появи висипань на шкірі та лімфаденопатії. Особливо характерні лімфаденіт потиличних лімфатичних вузлів.

У вагітних порушення у розвитку плоду відмічаються при їхньому захворюванні на 3-16-ому тижні вагітності.

При розвитку краснухи у вагітних у період вірусемії збудник з кров'ю легко долає плацентарний бар'єр та вражає плід. Одночасно внаслідок вірусного ураження ендотелію кровоносних судин плаценти порушується живлення плоду. Пошкоджуючи генетичний апарат клітин, вірус вибірково блокує мітотичну активність окремих клітинних популяцій ембріону. Це призводить до сповільнення росту та порушення нормального формування органів плоду з наступним розвитком вроджених вад. Вплив вірусу на ембріональні тканини в різні строки вагітності неоднозначний; він виявляється найбільш вираженим по відношенню до органів та систем, що були уражені вірусом в процесі активного формування (активного поділу клітин).

Клінічні прояви[ред.ред. код]

Інкубаційний період триває від 12 до 24 днів. З початку захворювання відмічаються підвищення температури тіла (37,5-38,5 °C), нежить, невеликий сухий кашель, кон'юнктивіт; самопочуття хворого задовільне. Висип на шкірі з'являється наприкінці 1-го або на 2-3-й день хвороби; він складається з дрібних плямистих елементів на обличчі, які потім швидко, упродовж 15-20 годин, поширюються без будь-якої послідовності по всьому тілу. Через 2-3 дні висип зникає. Одночасно потиличні лімфатичні вузли набувають щільноеластичної консистенції, вони не спаяні між собою та підшкірною клітковиною. Таке двобічне збільшення саме потиличних лімфовузлів, навіть за відсутності висипу, є патогномонічним симптомом краснухи. Картина крові характеризується лейкопенією, з 3-4-го дня хвороби з'являється моноцитоз.

Діагноз[ред.ред. код]

Для розпізнавання хвороби важливі епідеміологічні дані, відсутність етапності висипань на відміну від кору, характер висипних елементів, що не піднімаються над шкірою, збільшення потиличних лімфатичних вузлів.

Лікування[ред.ред. код]

Спеціального лікування хворі не потребують. Необхідно дотримуватися постільного режиму. За показаннями застосовують симптоматичні засоби.

Профілактика[ред.ред. код]

Необхідна ізоляція хворих до 5-го дня з моменту висипання.

Джерела[ред.ред. код]

  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.