Еміліо Сальгарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміліо Сальгарі
італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri
Еміліо Сальгарі
Ім'я при народженні Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі
Псевдонім Guido Altieri[1], Guido Landucci[1], Enrico Bertolini, A. Permini, S. Romero, Ammiragliador[1] і Emilius[1]
Народився 21 серпня 1862(1862-08-21)
Верона
Помер 25 квітня 1911(1911-04-25) (48 років)
Турин
·колота рана
Поховання Monumental Cemetery of Veronad
Країна  Ломбардо-Венеційське королівство
 Королівство Італія
Діяльність письменник
Сфера роботи пригодницький роман[2]
Alma mater Q107986776?[1]
Мова творів італійська
Роки активності 1883[1]1911[1]
Жанр роман
Magnum opus серія «Сандокан»

CMNS: Еміліо Сальгарі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі (італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri; 21 серпня 1862, Верона, Австрійська імперія — 25 квітня 1911, Турин, Королівство Італія) — італійський письменник, автор історичних і пригодницьких романів.

Біографія[ред. | ред. код]

У молодості Сальгарі зачитувався Майн Рідом, Купером і Емаром. Вже тоді він твердо вирішив, що буде письменником, і, звичайно, його вабили пригоди, про які він так багато читав. Сподіваючись стати в один прекрасний день капітаном якого-небудь корабля, Сальгарі поступив в морську школу у Вероні. Але незабаром йому довелося відмовитися від думки стати справжнім «морським вовком» — навчання в академії виявилася Сальгарі не по зубах.

Його дебют у літературі почався тоді, коли в 1883 році в міланському журналі La Valigia вийшов перший твір Сальгарі, він виявився успішним. Незабаром після цього починаючий письменник став редактором веронского тижневика «La Nuova Arena». Саме на його сторінках була опублікована розповідь «Папуаси», що приніс Сальгарі славу. Після цього щорічно публікувалося не менше п'яти творів письменника, які складали цілі пригодницькі серії. Книги письменника стали широко відомі в рідній Італії, його порівнювали в Жюлем Верном, Еженом Сю, Олександром Дюма. Сальгарі був настільки популярний, що з його творами були знайомі всі члени королівської сім'ї в Італії. У 1897 році в знак визнання заслуг Еміліо Сальгарі король Умберто навіть посвятив письменника в лицарі.

З ім'ям Сальгарі пов'язано багато легенд. Не останню роль в цьому зіграв він сам, не вживаючи ніяких зусиль, щоб покласти їм кінець, а, скоріше, навпаки. Так, у свій час ходили чутки, що в своїх книгах Сальгарі описує власні пригоди і подорожі на Цейлон, в Судан, Африку, Індію, в Небраску і на обидва полюси Землі.

Однак, незважаючи на те, що Сальгарі належать багато надуспішних творів, серед яких — «Чорний корсар», «Таємниці чорних джунглів», «Владика морів», «В нетрях Борнео», «Капітан Темпеста», «Смертельні вороги», «Королева Карибів» і багато інших, — письменник постійно відчував грошові труднощі. Він ніколи не був міцний у фінансових питаннях, і його видавці всіляко цим користувалися. В результаті доведений до відчаю непроглядними злиднями і сімейними негараздами Еміліо Сальгарі в квітні 1911 покінчив із собою, за прикладом японських самураїв бритвою розпоровши собі живіт і горло.

Основні роботи[ред. | ред. код]

Серії[ред. | ред. код]

Сандокан[ред. | ред. код]

  1. Таємниці Чорних Джунглів[en] — 1895
  2. Тигри Момпрачена[en] (Перлина Лабуан) — 1900
  3. Пірати Малайзії[en] — 1896
  4. Два Тигра[en] — 1904
  5. Владика морів[en] — 1906
  6. Завоювання Трону — 1907
  7. Повернення Сандокан (У нетрях Борнео) — 1907
  8. Повернення в Момпрачем — 1908
  9. Брамін з Ассама — 1911
  10. Крах Імперії — 1911 (опублікована посмертно)
  11. Помста Янеса — 1913 (опублікована посмертно)

Чорний корсар[ред. | ред. код]

  1. Чорний корсар[en] — 1889
  2. Королева Карибів[en] — 1901
  3. Іоланда, дочка Чорного Корсара[en] — 1905
  4. Син червоного корсара[en] — 1908
  5. Останні флібустьєри[en] — 1908

Корсари Бермуд[ред. | ред. код]

  1. Корсари Бермуд — 1909
  2. Круїз «гримлячими» — 1910
  3. Незвичайні пригоди Кам'яної Голови — 1915 (опублікована посмертно)

Пригоди на Далекому Заході[ред. | ред. код]

  1. На Далекому Заході[it] — 1908
  2. Мисливиця за скальпами — 1909
  3. Смертельні вороги — 1910

Дилогії[ред. | ред. код]

Два моряки[ред. | ред. код]

Перлові квіти[ред. | ред. код]

  • Різанина на Філіппінах — 1897
  • Перлові квіти — 1901

Сини повітря[ред. | ред. код]

Капітан Буря[ред. | ред. код]

  • Капітан Буря — 1905
  • Лев Дамаска — 1910

Позасерійні романи та оповідання[ред. | ред. код]

Пригоди в Індії та Азії[ред. | ред. код]

  • Орегон — 1896
  • Капітан Джимни — 1897
  • Роза Донг-Жанг — 1897
  • Морський перли — 1903
  • Місто прокаженого короля — 1904
  • Перлина Червоної річки — 1904
  • Кривава перлина — 1905

Пригоди в Африці[ред. | ред. код]

  • Трагедії рабства — 1896
  • Берег Слонової Кістки — 1898
  • Алмазні печери — 1899
  • Пригоди моряка в Африці — 1899
  • Золота гора — 1901
  • Білий жираф — 1902

Пригоди в пустелі і на Близькому Сході[ред. | ред. код]

  • Цар гори — 1895
  • Пірати Сахари — 1903
  • Грабіжники рифів — 1911
  • У пошуках великої пустелі — 1911

Розповіді про загублені містах і великих скарби[ред. | ред. код]

Пригоди в Росії[ред. | ред. код]

  • Жахи Сибіру — 1900
  • Героїня Порт-Артура — 1904
  • Степовий орел — 1907

Пригоди на Старому Заході[ред. | ред. код]

  • Король прерії — 1896
  • Син мисливця на ведмедів — 1899
  • Пригоди серед червоношкірих — 1900
  • Повелитель золотого поля — 1905

Пригоди в землях льоду і снігу[ред. | ред. код]

  • В країні льоду — 1896
  • На Південний полюс на велосипеді — 1895
  • На Північному полюсі — 1898
  • Полярна зірка і його авантюрне подорож — 1901
  • Зірка Арауканія — 1906
  • Загадка полюса — 1909

Історичні пригоди[ред. | ред. код]

  • Пантери Алжиру — 1903
  • Сини фараона (Трон Фараона) — 1905
  • Карфаген у вогні (Загибель Карфагена) — 1908

Розповіді про виживання[ред. | ред. код]

  • Ловці китів — 1894
  • Італійський Робінсон — 1896
  • Через Атлантику на повітряній кулі — 1896
  • Шахтарі Аляски — 1900
  • Людина Вогню — 1904

Пригоди у відкритому морі[ред. | ред. код]

  • Драма в Тихому океані — 1895
  • Потерпілі крах — 1895
  • Ловці трепанга — 1896
  • Набіги з моря — 1900
  • Велика риба південних морів — 1904
  • Атлас — 1907

Пригоди в часи війни і революції[ред. | ред. код]

  • Фаворит Махді — 1887
  • Капітанка Юкатана — 1899
  • Масові вбивства в Китаї — 1901

Пригоди в Італії[ред. | ред. код]

  • Моряки Мелорі — 1902

Пригоди з участю подорожі в часі[ред. | ред. код]

  • Чудеса тисячоліття — 1907

Автобіографія[ред. | ред. код]

  • Італійська Богема — 1909

Інші історії[ред. | ред. код]

  • Морські історії боцмана Катрама — 1894
  • Великі персики південних морів — 1904
  • Один в океані — 1904
  • Історії Червоношкірих — 1910

Переклади українською[ред. | ред. код]

Екранізації[ред. | ред. код]

  • «Чорний корсар» / Corsaro Nero — режисер Лоренцо Палли (Італія, Іспанія, 1971).
  • «Сандокан — Тигр семи морів» / Sandokan — режисер Серджіо Солліма (Італія, 1976).
  • «Таємниці темних джунглів» / Mysteries of the dark jungle — режисер Кевін Кінно р (Італія, Індія, 1991).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Gallo C., Bonomi G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2017. — Vol. 89.
  2. Czech National Authority Database
  3. а б http://www.treccani.it/enciclopedia/emilio-salgari/
  4. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]