Джон Квінсі Адамс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Квінсі Адамс
John Quincy Adams
англ. John Quincy Adams
Джон Квінсі Адамс John Quincy Adams

Час на посаді:
4 березня 1825 — 4 березня 1829
ПопередникДжеймс Монро
НаступникЕндрю Джексон

Час на посаді:
1817 — 1825
ПрезидентДжеймс Монро

Народився11 липня 1767(1767-07-11)
Квінсі, провінція Массачусетс
Помер23 лютого 1848(1848-02-23) (80 років)
Вашингтон, федеральний округ Колумбія
НаціональністьАмериканець
Політична партіяФедералістська партія (1792-1808)
Демократично-республіканська партія (1808-1830)
Національна республіканська партія (1830-1834)
Антимасонська партія (1834-1838)
партія Вігів (1838-1848)
БатькоДжон Адамс
ДружинаЛуїза Кетрін Джонсон
РелігіяУнітаріанська церква
Особистий підписJohn Quincy Adams Signature.svg

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джон Кві́нсі А́дамс (англ. John Quincy Adams; 11 липня 1767, Квінсі, Массачусетс — 23 лютого 1848, Вашингтон) — американський політик і дипломат, 6-й президент США, 8-й Державний секретар США, син 2-го президента США Джона Адамса. Був посланцем у Гаазі, Берліні, Санкт-Петербурзі і Лондоні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював послом в Гаазі (Нідерланди) (1794—1797 роки), Берліні (Пруссія) (1797—1801). У 1803 обраний до Сенату.

Коли юнакові виповнилося 14 років (1781 рік), батько влаштував його особистим секретарем у першу дипломатичну місію США, яка рушила до Росії задля узгодження договору про дружбу і торгівлю. Саме Джона було обрано для цієї місії завдяки його знанню французької мови. Адамс-молодший мав бути перекладачем під час переговорів з імператрицею Катериною ІІ. Тривала дипломатична місія протягом двох років, але позитивних результатів так і не досягла: американських дипломатів відмовилися приймати офіційно. Їх поставили перед умовою підписати мирний договір про завершення Війни за незалежність колоній 1775-1783 років. Відтак американського посла Френсіса Дейну і його юного секретаря Джона Квінсі Адамса залишили в статусі "приватних осіб, які подорожують з метою ознайомлення з країною". [1]

У 18091814 був першим офіційним посланцем США в Петербурзі. 5 листопада 1809 року Адамс прибув до Кронштадта. Через десять днів його прийняв імператор Олександр І. Джон відразу сподобався царю. Вони часто спілкувалися на прогулянках, нерідко до їхніх розмов долучався міністр закордонних справ граф Микола Рум'янцев. Попри дружбу з царем, сім'я Адамсів не змогла уникнути фінансових проблем. Сама лише оренда будинку обходилася Джонові Квінсі близько 1500-2000 доларів на рік. Заради престижу молодої держави послу не можна було відрізнятися від послів інших країн. У щоденнику Адамс відверто розповідає про те, що заможні росіяни, які хотіли вести справи в США, неодноразово пропонували йому гроші. Нічого дивного в цьому не було: послам інших країн у Росії теж пропонували хабарі. «Важко протистояти цьому, — писав Джон Квінсі, — але я налаштований рішуче...» Така його поведінка дуже дивувала росіян. Навіть міністр закордонних справ Франції Шарль Моріс де Талейран-Перігор дивувався, що Адамс-молодший не бере хабарів, бо в Західній Європі чиновники давно використовували своє службове становище для особистого збагачення.[2]

У 1814 брав участь в розробці Гентського мирного договору, який поклав край англо-американській війні 18121814.

У 18151817 був послом в Лондоні.

У 18171825 працював Державним секретарем за президента Джеймса Монро.

У 1819 уклав з Іспанією договір про передачу вже фактично загарбаної американцями Флориди Сполученим Штатам. Сформулював ряд положень зовнішньої політики США, відомих як Доктрина Монро (1825).

У 18251829 — президент США. На посаді президента запровадив високі захисні тарифи на користь промисловців, які викликали незадоволення плантаторів та фермерів. Виступав в конгресі проти рабства.

У 1828 програв вибори і не був переобраний на другий термін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 133. ISBN 978-617-7289-69-1
  2. Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 136. ISBN 978-617-7289-69-1

Література[ред. | ред. код]

  • Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 131-147. ISBN 978-617-7289-69-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Джеймс Монро
18171825
Seal of the President of the United States.svg
6-й Президент США

4 березня 18254 березня 1829
Наступник:
Ендрю Джексон
18291837