Леунов Олександр Володимирович
| Олександр Леунов Леунов Олександр Володимирович | ||
|---|---|---|
| старший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 31 грудня 1987 | |
| Смерть |
16 березня 2022 (34 роки) с. Кам'янка, Ізюмський район, Харківська область (загинув у бою) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олександр Володимирович Леунов — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Леунов народився 31 грудня 1987 року. З початком війни на сході України неодноразово брав активну участь в АТО та ООС: ніс військову службу в Авдіївській промзоні, населеному пункті Зайцеве та інших гарячих точках в складі 81-ої окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗС України. За цей час був тричі поранений, але від евакуації постійно відмовлявся та залишався на позиціях разом зі своїм підрозділом. Ніс військову службу на посаді командира відділення аеромобільно-десантного взводу 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81-ої окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[1][2].
Загибель[ред. | ред. код]
16 березня 2022 року виконував бойове завдання в районі села Кам'янка Ізюмського району на Харківщині. Під час прориву колон ворожої техніки з міста Ізюм в напрямку міста Слов'янськ, в складі 3-ї аеромобільно-десантної роти, яка перебувала в резерві, він висунувся на передній край оборони. Під вогнем противника старший сержант Олександр Леунов відчайдушно та уміло керував діями підрозділу. А під час зустрічного бою, розділившись силами до взводу зайняв позицію на лівому фланзі дамби населеного пункту Кам’янка. На чолі підрозділу, він вступив в бій з противником та знищив три ворожі танки та дві БМП-3 противника. Професійно та грамотно керуючи діями взводу, організував вогневе ураження противника, не даючи можливості ворогу протиснутись вперед. Завдяки його рішучим діям було зупинено висування ворожих колон в напрямку міста Слов’янськ та не допущено оточення наших військ противником. Однак, у результаті прямого попадання з ворожого танку по БТР-80, де він знаходився Олександр Леунов отримав поранення несумісні з життям[2]. Відспівали загиблого військовослужбовця 27 липня 2022 року в Свято-Воскресенському храмі ПЦУ міста Корця на Рівненщині[2][3][4].
Указом Президента України № 391/2023 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, командиру старшому сержанту Леунову Олександру Володимировичу присвоєно звання Герой України (посмертно)[3][1][5][6].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилися син та донька, а також дружина та батьки[3].
Нагорода[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Рік тому загинув Олександр Леунов з Кореччини. korets.rayon.in.ua (укр.). 16 березня 2023. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ а б в Старшому сержанту 81-ї бригади ДШВ Олександру Леунову присвоєно звання Герой України (посмертно). https://dshv.mil.gov.ua (укр) . Десатно-штурмові війська ЗСУ. 10 липня 2023. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ а б в Загинув Олександр Леунов, який тривалий час навчався в Малорибицькій школі. Краснопілля Край Слобожанський (укр.). 5 серпня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою". ТСН.ua (укр.). 9 липня 2023. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ У боях з росіянами загинули командир взводу та сапер з Рівненщини. ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ У боях з російськими окупантами загинув іще один житель Рівненщини. ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 391/2023 «Про присвоєння звання Герой України»
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |