Олександр II (цар Картлі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр II
груз. ალექსანდრე II


Прапор
Цар Картлі
1736 — 1736
Попередник: Ієссе
Спадкоємець: Теймураз II
Прапор
Цар Кахетії
1736 — 1737
(під іменем Олександр III)
Попередник: Теймураз II
Спадкоємець: Теймураз II
 
Смерть: 23 листопада 1737(1737-11-23)
Кандагар
Релігія: іслам
Династія: Багратіоні
Батько: Давид II
Дружина: Маріам Ксанська
Діти: Іван та Анна

Олександр II (Назар Алі Мірза), (пом. 23 листопада 1737) — цар Картлі (17351736), цар Кахетії під іменем Олександра III (17361737), другий син царя Давида II.

Життєпис[ред. | ред. код]

Цар Давид II (Імам Кулі-хан) (17091722), батько Олександра, виховувався при дворі перського шаха, де прийняв іслам разом зі своїми трьома синами.

У 17341735 роках крупний іранський полководець Надір-шах окупував Північний Азербайджан, Східну Вірменію та Східну Грузію, вигнавши звідусіль турецькі гарнізони. У червні 1735 року Надір-шах розгромив турецьку армію у битві між Ечміадзіном і Карсом. На вимогу Надір-шаха кахетинський цар Теймураз II зі знатними вельможами прибув до нього на уклін до Єревана, де був затриманий разом зі своїм оточенням. У жовтні перська армія вторглась до Грузії та підійшла до Тбілісі. Полонений Теймураз зміг утекти і сховатись у Телаві. Надір-шах спустошив Картлі та Кахетію, безліч людей було вбито та уведено в рабство. Надір-шах призначив перським намісником («валі») у Тбілісі Олександра, племінника Теймураза. 1736 року Олександр був присутнім під час зведення Надір-шаха на шахський престол у Муганському степу. Того ж року Олександр посварився з ханом та був змушений до Кахетії.

1736 року Надір-шах проголосив своїм намісником і царем Картлі Абдуллах-Бега (Арчіла), сина царя Ієссе. Олександр звернувся по допомогу до цариці Тамари, дружини свого дядька Теймураза, який перебував у полоні у Надір-шаха. Тамара відмовилась і продовжила підтримувати права свого чоловіка. На бік цариці Тамари, яку підтримували Гіві Чолакашвілі, перейшли кісікці й туші. Перський ставленик Назар-Алі-мірза, який не зумів закріпитись у Картлі й Кахеті, був змушений залишити свою батьківщину та піти до Персії.

Восени 1737 року Назар-Алі-мірза, призначений командувачем грузинського допоміжного корпусу в перській армії, брав участь у воєнній кампанії Надір-шаха в Афганістані, де й загинув під Кандагаром.

Родина[ред. | ред. код]

Олександр був одружений з Маріам, дочкою ерістава Шанше Ксанського (пом. 1753). Діти:

  • Іван Грузинський (17301795),
  • Ана Грузинська (17231780), з 1743 року — дружина князя Петра Дадіані (17161784).

Джерела[ред. | ред. код]