За часів правління Георгія VIII завершився тривалий процес роздрібнення єдиної феодальної монархії Грузії на регіональні царства. Першим від єдиного царства відколовся регіон Самцхе-Саатабаго. У Західній Грузії з претензією на царювання виступив ерістав Баграт, який оголосив війну Георгію. В битві при Чіхорі (1463) Георгій VIII зазнав поразки.
1465 року глава Самцхе-Саатабаго атабаг Кваркваре II ув'язнив Георгія VIII. Скориставшись цим, Баграт проголосив себе царем Грузії (1466). Звільнений з полону Георгій VIII (1466) був змушений повернутись до Кахетії, що дало початок відокремленню Кахетії.
Георгій VIII був першим грузинським царем, хто для створення антиосманської коаліції відрядив посольство до Європи (1458–1459).
Роком раніше римський папаКалікст III відповів згодою на прохання царя про обрання патріарха Грузії. У подальшому Георгій VIII та Кваркваре II оголосили себе підданими папи, обрали папського нунція францисканця Людовика Болонського та виступили з проханням до новообраного папи Пія II щодо затвердження вибору. Людовик Болонський представив папі послів Георгія VIII, які оголосили про єдність всіх грузинів. Папа Пій II затвердив вибір нунція та спробував посилити антиосманську коаліцію в союзі з європейськими королями. Зі свого боку Людовик Болонський безуспішно намагався утримати єдність Грузії для боротьби в антиосманській коаліції.
.jpg)
