Любівка (Краснокутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Любівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський район
Рада/громада Любівська сільська рада
Код КОАТУУ 6323584201
Облікова картка Любівка 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 878
Площа 4,311 км²
Густота населення 203,67 осіб/км²
Поштовий індекс 62032
Телефонний код +380 5756
Географічні дані
Географічні координати 50°00′57″ пн. ш. 35°03′36″ сх. д. / 50.01583° пн. ш. 35.06000° сх. д. / 50.01583; 35.06000Координати: 50°00′57″ пн. ш. 35°03′36″ сх. д. / 50.01583° пн. ш. 35.06000° сх. д. / 50.01583; 35.06000
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Місцева влада
Адреса ради 62032, Харківська обл., Краснокутський р-н, с. Любівка, вул. Слобожанська, 120, тел. 9-84-49
Сільський голова Шляпкін Віктор Олексійович
Карта
Любівка. Карта розташування: Україна
Любівка
Любівка
Любівка. Карта розташування: Харківська область
Любівка
Любівка
Любівка. Карта розташування: Краснокутський район
Любівка
Любівка
Мапа

Лю́бівка — село в Україні, у Краснокутському районі Харківської області. Населення становить 878 осіб. Орган місцевого самоврядування — Любівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Любівка знаходиться на правому березі річки Мерла, вище за течією примикає до міста Краснокутськ, нижче за течією примикає до села Колонтаїв. Через село проходить автомобільна дорога Т 1701 (Т 1702).

За селом, в північно-західній його частині, розміщені лани сільськогосподарських підприємств, розташованих на території населеного пункту, а в південно-східній частині — луки, посередині яких протікає Мерла. Далі розташований державний ліс. Також в Любівці є чудове місце — Криничне, куди залюбки ходять, як дорослі, так і діти. На північ від центральної частини села розташована гідрологічна пам'ятка природи — «Любівська».

Історія[ред. | ред. код]

Кургани II тис. до н. е. — I тис. н. е. біля с. Любівка

Стародавні часи[ред. | ред. код]

На території села Любівки знайдені поселення епохи неоліту, бронзи, скіфських часів і салтівської культури, а також сарматські поховання ІІ-ІІІ століть до н. е. Цікавими були результати розкопок багатошарового поселення біля Любівки. Тут виявлена велика землянка бондарихинської культури ІХ-VІІ ст. до н. е. Ця велика, як на той час, будівля мала площу близько 210 кв. м. Перекриття опиралося на два ряди стовпів. Уздовж стін помітні залишки вирізаних у материковому ґрунті нар, на яких сиділи і спали. У північній частині житла виявлено піч, викладену із глиняних вальків. Отже, знайдено не звичайне житло, а якесь загальне приміщення, у якому збиралися члени роду для обговорення якихось питань. У 1973—1974 роках Б.Шрамком розкопане біля Любівки й багатошарове поселення неолітичної доби(ІV тисячоліття до н. е.); доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.) та скіфське(VІІІ століття до н. е.).

Поблизу Любівки Х. Петровським досліджувалися поселення скіфської доби (VІ-ІІІ ст. до н. е.). Крім різноманітної кераміки тут знайдені кам'яні зернотертки, частини кінських вудил, бурав, відбитки зерна ячменю, пшениці, проса, прикраси з бронзи та інші речі, які засвідчують, що в басейні річки Мерла в ранню залізну добу мешкали скотарсько-землеробські племена. Уламки грецьких амфор, що знайдені поблизу Любівки, указують на те, що в VІ-V ст. до н. е. місцеве населення підтримувало торговельні зв'язки з античними містами Північного Причорномор'я. При розкопках у Любівці виявлено також рідкісне сарматське поховання (ІІІ ст.н. е.) дівчинки, одяг якої прикрашали дві бронзові застібки — фібули. На шиї — намисто зі скляних, бурштинових і коралових намистин, а на руках — бронзові браслети.

У 1927 році поблизу Любівки знайдено скарб ранньослов'янських старожитностей. Відомий учений Б. Рибаков відносить ці речі до старожитностей русів (зберігаються в Харківському історичному музеї).

Заснування села[ред. | ред. код]

Село Любівка було засноване в 1666 році. Багато існує легенд про те, чому саме 346 років тому назвали це село Любівкою. До цієї теми зверталося багато письменників. Існує якнайменше 3 легенди:

  • на місці, де зараз знаходиться центр нашого села, поселилося кілька переселенців. Через декілька років тут було поставлено пархомівським паном Вучичевичем шинок, в якому займалася торгівлею молода жінка Любка, але не просто працювала, а здійснила подвиг.
  • Один заможний житель Колонтаєва десь у кінці ХVІІ століття уподобав собі красиву місцину на землях, що пролягла між Красним Кутом і Колонтаєвом. Побудував собі там хату.

- Дуже любе мені це місце, — похваливсь він перед сусідами, переїжджаючи до нового помешкання.

- А й справді любе, — погодилися ті з тих, хто прийшов сюди через кілька днів провідати новосела на його новій садибі.

Дехто вирішив поселити поряд синів, які збиралися женитись. Так виникла і утвердилась за новим поселенням красива, лірична назва — Любівка.

  • Переселенців, які зупинилися на правому березі річки Мерла між Красним Кутом і Колонтаєвом, вразила краса, багатство місцевості. Тут були родючі луки, недалеко — річка, багата на рибу, на північ — землі, придатні для землеробства. Це було любе (любиме, гарне) місце для життя. Звідси і назва

Сьогодення[ред. | ред. код]

З початку заснування Любівки минуло понад 340 років. Як і колись жителі Любівки люблять своє село, облаштовують його, змінюють на краще: красиві вулиці, які підтримуються в чистоті й порядку. Ось тільки дороги потребують поліпшення.

Прекрасне село на зелених пагорбах, прекрасні і душевні люди не лише працюють тут, а й докладають чимало зусиль, щоб не стерлася з пам'яті дітей, онуків, правнуків історія Любівки.

Станом на 1 січня 2013 року кількість населення складала 665 осіб. На території села розташовано 6 торговельних підприємств, які займаються роздрібною торгівлею промислових та продовольчих товарів.

Одним із осередків, куди сьогодні залюбки поспішає місцева молодь, а також люди більш солідного віку, є місцевий Будинок культури.

Спорт[ред. | ред. код]

ФК «Рубін» (Любівка) — чемпіон Краснокутського району з футболу 2009 і 2010 рр.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]