Алфімова Людмила Іванівна
Алфімова Людмила Іванівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 4 вересня 1935[1] Харків, СРСР | |||
Померла | 22 лютого 2024 (88 років) Печера, Шпиківська селищна громада, Тульчинський район, Вінницька область, Україна | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | кіноакторка | |||
Alma mater | Харківський державний театральний інститут (1958) | |||
Заклад | Київський академічний театр юного глядача на Липках і Кіностудія ім. О. Довженка | |||
Чоловік | Фелікс Михайлович (1956—1973) Іван Кальницький(1993 — помер 27 вересня 2006) | |||
Діти | Ліза (народилася 1957) Альона (народилася 1965) | |||
Провідні ролі | «черниця Миронія» у За двома зайцями (фільм) «Софія, мати Яринчина» у Весілля в Малинівці (фільм) | |||
IMDb | nm0019136 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Алфімова Людмила Іванівна у Вікісховищі | ||||
Алфімова Людмила Іванівна (4 вересня 1935, Харків — 22 лютого 2024, Печера, Тульчинський район Вінницька область) — українська акторка театру і кіно, заслужена артистка України (2003), кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня (2021)
Людмила Алфімова народилася в Харкові в родині водія й домогосподарки.
1953 — закінчила школу. З дитинства мріяла стати льотчицею. Після десятирічки закінчила аероклуб, літала на винищувачі, навіть опанувала вищий пілотаж. Батькам це не дуже подобалось. Та в навчанні далі відмовили: пояснили, що дівчат не беруть. Тоді Людмила пересіла в автомобіль. А в театральний вступила, аби хоч у театрі чи кіно можна було стати льотчицею.[2]
1954 — вступила до Харківського театрального інституту, який закінчила в 1958 році в (майстерня Л. Сердюка і М. Покотило).[3]
У 1960—1963 була актрисою Київського театру юного глядача.
З 1963 — актриса Кіностудії ім. О. Довженка.
Справжню славу актрисі принесла головна роль у легендарному радянському фільмі «Весілля в Малинівці».[4]
За всю свою тривалу кар'єру Людмила Іванівна знялася в понад 40 кінофільмах, а озвучила близько 170.
1956 — одружилася з льотчиком Феліксом. Перший чоловік Фелікс Михайлович Кадигроб весь час перебував у відрядженнях від КБ Антонова.[5] 1973 — розлучилися (покохала Івана Кальницького, дивися нижче).
Діти
1957 — народилася донька Ліза, згодом акторка. 1965 — з'явилася на світ донька Альона; станом на 2007 рік, вона й чоловік Володимир працюють фізіотерапевтами у приватній клініці в Нью-Йорку, США.
Онуки
Людмила Іванівна має чотирьох онуків.[6] Старша онучка Аннушка народилася в 1986 році. 2 березня 2006 — Альона народила доньку Машу — наймолодшу онучку Людмили.
Також має трьох правнуків.
1973 — на зйомках фільму «Прощавайте, фараони» познайомилася з 50-річним головою колгоспу Кальницьким Іваном Сергійовичем (був старший на 12 років від Людмили[7]). Кохання спалахнуло практично миттєво. Але разом вони поєднали свої долі тільки через двадцять років.[8] Залишити Поліну Леонтіївну (Іван був молодший за неї на 15 років), яка врятувала йому життя (сховала молодого партизана з револьвером у руці від німців за заслінкою печі; потім вилікувала пилком, прополісом від туберкульозу) Івану Сергійовичу не дозволяло сумління. Тільки після смерті Поліни він запропонував Милі-Людмилі (так він багато років називав Людмилу Алфімову) переселитися до нього.
1993 — одружилися, з Києва переїхала до села Печера Тульчинського району на Вінниччині. Чоловік Іван подарував їй будинок управляючого маєтком графів Потоцьких у селі Печера.[6] Квартиру в центрі Києва, на Паньківській, Людмила Іванівна продала, на гроші від квартири купила автомобіль. А за кермом вона вже більше 55 років.[5]
23 червня 2006 — свій 83-й день народження відзначив голова родини — Іван Сергійович Кальницький[8], а 27 вересня помер. Подружжя прожило 13 років разом.
Коли Людмила Іванівна залишилася жити сама, то доводиться тримати пістолет із гумовими кулями з дозволом від палкого прихильника — генерала Василя Поліщука.[5]
Людмила Іванівна їздила на творчі зустрічі, бувала на телепередачах, давала інтерв'ю. Літала до доньки у США.[2]
У березні 2013 Людмила Алфімова приїхала на зустріч зі своїми шанувальниками до Вінниці. Тут відбувалася презентація документального фільму про актрису «Як у село приїхало кіно» від кінорежисера Костянтина Крайнього. Фільм тривалістю до 1 години знімали в селі Печера, де проживала Людмила Іванівна, Сокілець і трішки в Тульчині.
Життєвий шлях актриси завершився 22 лютого 2024 у селі Печера Вінницької області, Тульчинської громади, де вона провела останні роки свого життя[9] і похована.
- 1958 Його покоління
- 1958 Літа молодії
- 1960 Звичайна історія
- 1961 За двома зайцями
- 1962 Спадкоємці
- 1964 Наш чесний хліб
- 1964 Сумка, повна сердець
- 1965 Бур'ян
- 1967 Весілля в Малинівці
- 1967 З нудьги
- 1970 Між високими хлібами
- 1974 Прощавайте, фараони!
- 1974 Таємниця партизанської землянки
- 1974 Юркові світанки
- 1975 Ви Петька не бачили?
- 1977 Право на любов
- 1980 Візит до Ковалівки
- 1981 Право керувати
- 1984 Добрі наміри
- 1985 Женихи
- 1986 По головній вулиці з оркестром
- 1987 Повернення
- 1988 Штормове попередження
- 1990 Нині прославився син людський
- 1992 Господи, прости нас грішних
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Зустріч зі своїми шанувальниками у Вінниці[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Людмила Алфімова в журналі «Радянський Екран». Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
- ↑ Відсвяткувала "Весілля в Малинівці" й переїхала на Вінниччину: історія акторства Людмили Алфімової - vinnychanka.info (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ а б в Людмила Алфімова живе на Вінниччині[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б Людмила Алфімова: творчий вечір. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
- ↑ Своє 75-річчя в цьому році відзначила українська актриса Людмила Алфімова. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
- ↑ а б Заслужена артистка України Людмила Алфімова знайшла своє кохання в селі Печера Тульчинського району[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Померла актриса радянського кіно Людмила Алфімова, яка проживали на Вінниччині
- ↑ Людмила Алфімова на сайті «Актори радянського і російського кіно». Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
- Алфімова Людмила Іванівна на сайті TCM Movie Database (англ.)
- Алфімова Людмила Іванівна на сайті KINO-КОЛО
- Алфімова Людмила Іванівна [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Kinopoisk
- Людмила Алфімова чекала коханого 20 років
- Народились 4 вересня
- Народились 1935
- Уродженці Харкова
- Померли 22 лютого
- Померли 2024
- Померли в Тульчинському районі
- Випускники Харківського театрального інституту
- Працівники Кіностудії ім. Довженка
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Заслужені артисти України
- Персоналії:Тульчинський район
- Українські театральні акторки
- Українські акторки