Люсіль Кліфтон
Люсіль Кліфтон | |
---|---|
Народилася | 27 червня 1936[2][3][…] Деп'ю, Ері, Нью-Йорк, США[5] |
Померла | 13 лютого 2010[1][2][…] (73 роки) Балтимор, Мериленд, США[6] |
Країна | США |
Національність | афроамериканці[7][8] |
Діяльність | поетеса, авторка, викладачка університету, письменниця, дитяча письменниця |
Галузь | поезія[9], дитяча література[9] і творче та професійне письмоd[9] |
Alma mater | Говардський університет[5], Університет штату Нью-Йорк у Фредонііd[5] і City Honors Schoold |
Знання мов | англійська[10][9] |
Заклад | Колумбійський університет і Університет Каліфорнії в Санта-Крус |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Нагороди | |
Люсіль Кліфтон (англ. Lucille Clifton, 27 червня 1936 року, Деп'ю — 13 лютого 2010 Балтимор)[11] — американська феміністська поетеса, письменниця і освітянка з Баффало, штат Нью-Йорк.[12][13][14] З 1979 по 1985 роки була Поетесою-лауреаткою штату Меріленд. Двічі номінована на Пулітцерівську премію за поезію.[15]
Люсіль Кліфтон (уроджена Тельма Люсіль Сайлз) народилася в Деп'ю, штат Нью-Йорк[16] і виросла в Баффало. Закінчила середню школу Фосдік-Мастен Парк в 1953 році. Відвідувала Університет Говарда зі стипендією з 1953 по 1955 рік, після чого перейшла до Університету штату Нью-Йорк у Фредонії (поблизу Баффало).[17]
Письменник Ісмаель Рід познайомив Люсіль з Фредом Джеймсом Кліфтоном, професором філософії в Університеті Баффало і скульптором, який зображав обличчя африканців, коли організовував театральну майстерню Баффало. У 1958 році Люсіль одружилася з Кліфтоном. В шлюбі народила шістьох дітей: чотирьох дочок (Сідні, Фредеріка, Джилліан і Алексія) і двох синів (Ченнінг і Грем).
Працювала реєстраторкою у Відділі зайнятості штату Нью-Йорк у Баффало (1958-60) і літературною секретаркою Управління освіти в Вашингтоні, округ Колумбія (1960-71). Фред і Люсіль Кліфтон взяли участь у постановці п'єси «Скляний звіринець»[en], яку Buffalo Evening News назвали «поетичною і чутливою».[джерело?]
У 1967 році Кліфтони переїхали до Балтимора.
У 1984 році чоловік Люсіль помер від раку.
Люсіль Кліфтон простежила свої родинні корені до західноафриканського королівства Дагомея, нині Республіка Бенін. Мати говорила Люсіль: «Пишайся, ти належиш до жінок Дагомеї!»[18]. Вона вказує серед своїх предків першу чорношкіру жінку, яку «офіційно повісили» за вбивство у штаті Кентуккі в часи рабства в США. Дівчатка в родині Люсіль народжувалися із зайвим пальцем на кожній руці (полідактилія). Додаткові пальці Люсіль ампутували у дитинстві, що було звичайною практикою через забобони і соціальну стигматизацію. «Два примарні пальці» та їхня діяльність стали темою в її віршах та інших творах.
Серія дитячих книжок Люсіль про юного чорношкірого хлопчика почалася у 1970-х з книжки Some of the Days of Everett Anderson («Деякі дні Еверетта Андерсона»). Еверетт Андерсон, повторюваний персонаж у багатьох її книжках, говорить справжнім афро-американським діалектом і має справу з соціальними проблемами реального життя.
Творчість Кліфтон включена в такі антології, як:
- My Black Me: A Beginning Book of Black Poetry («Моє чорне я: Початкова книжка чорної поезії», ред. Арнольд Адоф),
- A Poem of Her Own: Voices of American Women Yesterday and Today («Її власний вірш: Голоси американських жінок вчора і сьогодні», ред. Кетрін Клінтон),
- Black Stars: African American Women Writers («Чорні зірки: Афро-американські письменниці», ред. Бренда Скотт Вілкінсон),
- Bedrock: Writers on the Wonders of Geology («Корінна порода: Письменники про чудеса геології», видавництво Університету Трініті).
У 1966 році Ісмаель Рід показав деякі вірші Кліфтон Ленгстону Г'юзу, а той включив їх у свою антологію The Poetry of the Negro («Поезія негра»).
Перша поетична збірка Кліфтон, Good Times («Хороші часи»), опублікована в 1969 році й увійшла до списку Нью-Йорк Таймс як одна з десяти найкращих книг року.
З 1971 по 1974 Кліфтон була поетесою-резиденткою у Коппінському коледжі в Балтиморі.
З 1979 по 1985 рік була Поетесою-лауреаткою штату Меріленд.[19]
У 1982—83 роках — запрошеною письменницею Школи мистецтв Колумбійського університету і Університету Джорджа Вашингтона.
З 1985 по 1989 рік Кліфтон була професоркою літератури та творчого письма в Каліфорнійському університеті в Санта-Крус.[20] Також була заслуженою професоркою гуманітарних наук в коледжі Сент-Мері штату Меріленд. З 1995 по 1999 роки був запрошеною професоркою в Колумбійському університеті. У 2006 році — наукова співробітниця Дартмутського коледжу.
Дослідження її життя і творчості здійснено виданнях Wild Blessings: The Poetry of Lucille Clifton («Дикі благословення: Поезія Люсіль Кліфтон», LSU Press, 2004, автор Гіларі Голладей), і Lucille Clifton: Her Life and Letters («Люсіль Кліфтон: її життя і листи», Praeger, 2006, автор Мері Джейн Лаптон).
- 1970, 1973: письменницька стипендія від Національного фонду мистецтв[en], грант від
Академії американських поетів[en].
- Благодійний приз Рендалл, приз Джерома Дж. Шестака від American Poetry Review,
- Премія «Еммі».
- 1984: за «Прощання Еверетта Андерсона» премію Коретти Скотт Кінг[en].
- 1988: стала першим автором двох збірок поезії, що потрапили до фіналу Пулітцерівської премії протягом одного року (оголошення фіналістів практикується з 1980 року).
- 1991/1992: Меморіальну премію Шеллі[en].
- 1996: Літературну премію Ланнана за поезію[en].
- 2000: за книгу Blessing the Boats: New and Collected Poems 1988—2000 («Благословляючи човни: нові та зібрані вірші 1988—2000») Національну книжкову премію за поезію[en].
- З 1999 по 2005 Кліфтон входила до складу Ради ректорів Академії американських поетів.
- 2007: отримала поетичну премію Рут Ліллі[en]; винагороду у розмірі $100 000 отримує живий американський поет (поетеса), чиї «життєві досягнення дають право на надзвичайне визнання».
- Кліфтон посмертно отримала медаль Роберта Фроста за видатні досягнення від Поетичного товариства Америки.[21]
- Good Times, New York: Random House, 1969
- Good News About the Earth, New York: Random House, 1972
- An Ordinary Woman, New York: Random House, 1974)
- Two-Headed Woman, University of Massachusetts Press, Amherst, 1980
- Good Woman: Poems and a Memoir: 1969—1980, Brockport: BOA Editions, 1987 — фіналіст Пулітцерівської премії 1988
- Next: New Poems, Brockport: BOA Editions, Ltd., 1987 — фіналіст Пулітцерівської премії 1988[22]
- Ten Oxherding Pictures, Santa Cruz: Moving Parts Press, 1988
- Quilting: Poems 1987—1990, Brockport: BOA Editions, 1991, ISBN 978-0-918526-81-6
- The Book of Light, Port Townsend: Copper Canyon Press, 1993
- The Terrible Stories, Brockport: BOA Editions, 1996
- Blessing The Boats: New and Collected Poems 1988—2000, Rochester: BOA Editions, 2000, ISBN 978-1-880238-88-2; Paw Prints, 2008, ISBN 978-1-4395-0356-0 — переможець Національної книжкової премії[23]
- Mercy, Rochester: BOA Editions, 2004, ISBN 978-1-929918-55-3
- Voices, Rochester: BOA Editions, 2008, ISBN 978-1-934414-12-5
- The Collected Poems of Lucille Clifton, Rochester, BOA Editions, 2012 ISBN 978-1-934414-90-3
- Three Wishes (Doubleday)
- The Boy Who Didn't Believe In Spring (Penguin)
- The Lucky Stone. Delacorte Press. 1979. ISBN 978-0-440-05122-0.; Reprint Yearling Books, ISBN 978-0-307-53795-9
- The Times They Used To Be (Henry Holt & Co)
- All Us Come Cross the Water (Henry Holt)
- My Friend Jacob (Dutton)
- Amifika (Dutton)
- Sonora the Beautiful (Dutton)
- The Black B C's (Dutton)
- The Palm of My Heart: Poetry by African American Children. Introduction by Lucille Clifton (San Val)
- Everett Anderson's Goodbye (Henry Holt)
- One of the Problems of Everett Anderson (Henry Holt)
- Everett Anderson's Friend (Henry Holt)
- Everett Anderson's Christmas Coming (Henry Holt)
- Everett Anderson's 1-2-3 (Henry Holt)
- Everett Anderson's Year (Henry Holt)
- Some of the Days of Everett Anderson (Henry Holt)
- Everett Andersson's Nine Month Long (Henry Holt)
- Generations: A Memoir, Random House, New York, 1976, ISBN 978-0-394-46155-7
- ↑ а б http://www.nytimes.com/2010/02/17/arts/17clifton.html
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Lucille Clifton — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 217.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129773638 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Page Y. W. Encyclopedia of African American Women Writers — Вестпорт: Greenwood Publishing Group, 2007. — ISBN 978-0-313-33429-0, 978-0-313-04907-1
- ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Rey, Jay (13 лютого 2010). Clifton, honored poet from Buffalo, dies. The Buffalo News. Архів оригіналу за 17 лютого 2010. Процитовано 14 лютого 2010.
- ↑ Некролог New York Times' ', February 17, 2010.
- ↑ Некролог Washington Post, February 21, 2010.
- ↑ Некролог Los Angeles Times, February 21, 2010.
- ↑ David Gura, «Poet Lucille Clifton: 'Everything Is Connected'» [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], NPR, February 28, 2010.
- ↑ Elizabeth Alexander, «Remembering Lucille Clifton» [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], The New Yorker, February 17, 2010.
- ↑ Hilary Holladay, 73 Poems for 73 Years [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.], James Madison University, September 21, 2010, p. 48.
- ↑ Lupton, 2006.
- ↑ «Maryland Poets Laureate» [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.], webpage of Maryland State Archives [Архівовано 30 вересня 2012 у Wayback Machine.], retrieved May 27, 2007.
- ↑ Maryland State Archives and Maryland Commission for Women. «Lucille Clifton» [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Maryland Women's Hall of Fame, retrieved May 28, 2007.
- ↑ Lucille Clifton to receive Frost Centennial Medal posthumously. buffalonews.com. Архів оригіналу за 8 липня 2012.
- ↑ «Fiction» [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.]. Past winners & finalists by category. The Pulitzer Prizes. Retrieved 2012-04-08.
- ↑ «National Book Awards — 20000» [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.]. National Book Foundation. Retrieved April 8, 2012. (With acceptance speech by Clifton and essay by Megan Snyder-Kamp from the Awards 60-year anniversary blog.)
- Holladay, Hilary, Wild Blessings: The Poetry of Lucille Clifton, Louisiana State University Press, 2004 ISBN 978-0-8071-2987-6
- Lupton, Mary Jane. Lucille Clifton: her life and letters. — Greenwood Publishing Group, 2006. — ISBN 0-275-98469-9.
- Lucille Clifton. BOA Editions, Ltd. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- Lucille Clifton (Biography and critical appreciation of her work, and links to poems). Poetry Foundation (амер.). 18 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 19 листопада 2017.
- Poetry Breaks for Schools and Libraries: Lucille Clifton; Since you asked.., with Lucille Clifton. openvault.wgbh.org (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- Poetry Breaks II, Lucille Clifton; Lucille Clifton reads Turning. openvault.wgbh.org (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- Jean Toomer’s “Cane” and the Rise of the Harlem Renaissance». Essay by Lucille Clifton. ragazine.cc. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- «Lucille Clifton, A Poem About the Days Surrounding Sept. 11» [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], PBS
- Lucille Clifton, Reading, 21 May 1996 – Video. Lannan Podcasts (амер.). 22 лютого 2010. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2017.
- Lucille Clifton. www.english.illinois.edu. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- Lucille Clifton. Academy of American Poets (англ.). 4 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 19 листопада 2017.
- Library of Congress LCCN n79089567. lccn.loc.gov (англ.). Процитовано 19 листопада 2017.
- FBI file on Lucille Clifton
- Народились 27 червня
- Народились 1936
- Уродженці штату Нью-Йорк
- Померли 13 лютого
- Померли 2010
- Померли в Балтиморі
- Випускники Говардського університету
- Співробітники Колумбійського університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Письменниці XX століття
- Афроамериканські поети
- Викладачі Колумбійського університету
- Поетеси
- Феміністки США