Люсіус Клей

Люсіус Клей
англ. Lucius Clay
Ім'я при народженні	англ. Lucius Dibignon Clay
Народився	23 квітня 1897(1897-04-23)[…] Маріетта, Джорджія, США
Помер	16 квітня 1978(1978-04-16)[…] (80 років) Чатгем, Барнстейбл, Массачусетс, США
Поховання	Цвинтар Вест-Пойнт
Країна	США
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія США
Знання мов	англійська
Учасник	Друга світова війна і Берлінський повітряний міст
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Посада	військовий губернатор
Військове звання	генерал, кадет, другий лейтенант, Перший лейтенант, капітан, майор, лейтенант-полковник, полковник, бригадний генерал, лейтенант-полковник, генерал-майор (США), генерал-лейтенант і солдат
Батько	Олександр С. Клейd
Діти	Люсіус Клей Молодшийd і Френк Батнер Клейd
Нагороди	Почесний громадянин Берлінаd медаль Джона Фріца (1964) премія Свободиd (1969) Медаль Гувера (1967) почесний доктор Вільного університету Берлінаd (1953) премія Конрада Аденауераd
IMDb	ID 0165543
Медіафайли у Вікісховищі

Люсіус Дюбіньон Клей (англ. Lucius Dibignon Clay; 23 квітня 1897 — 16 квітня 1978) — американський генерал, глава адміністрації американської зони окупації післявоєнної Німеччини. Вважається батьком берлінського повітряного мосту (1948—1949).

Ранні роки

Народився в місті Марієтта, Джорджія. Він був шостою і останньою дитиною в сім'ї сенатора Олександра Стефенса Клея (не має відношення до відомого державного діяча сенатора Генрі Клея).

У 1918 закінчив військову академію у Вест-Пойнті і обіймав різні цивільні та військові інженерні посади в 1920-і та 1930-і, включаючи викладання у Вест-Пойнті, управління будівництвом дамб та цивільних аеропортів.

До 1942 став наймолодшим бригадним генералом в Армії США. Відданий своїй роботі він зарекомендував себе як виконавчий та заповзятливий офіцер і виключно працьовитий та дисциплінований працівник.

Генерали Дуайт Ейзенхауер та Люсіус Клей на аеродромі Гатов у Берліні

Друга світова війна та повоєнні роки

Не брав участі в бойових операціях, однак отримав орден «Легіон Пошани» в 1942, медаль За Відмінну Службу в 1944, і отримав Бронзову зірку за свої дії зі стабілізації ситуації у французькому Шербурі, залишеному німецькими військами, що втекли звідти, і тому у ситуації, близькій до хаосу.

У 1945 служив заступником генерала Дуайта Ейзенхауера, в наступні роки був заступником керівника окупаційного союзницького правління західної Німеччини.

Вплинув на промову держсекретаря США Джеймса Френсіса Бірнса, вимовлену ним в 1946 в Штутгарті, Німеччина.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люсиус Д. Клей