Лю Сє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Лю Сє
Death of Consort Dong.png
Інші імена Бохе
Народився 181(0181)
Помер 21 квітня 234(0234-04-21)
Громадянство Eastern Han Dynasty
Діяльність Імператор
Титул імператор
Посада Імператор Китаю
Термін 189—220
Попередник Лю Бянь
Рід Лю
Батько Лю Хун
Мати наложниця Ван
Брати, сестри  • Лю Бянь
 • Q16603601?
Дружина 2 імператриці
Діти 7 синів та 3 доньки

Лю Сє (*劉協, 181 — 21 квітня 234) — останній імператор династії Хань у 189220 роках. Посмертне ім'я Сянь-ді.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з імператорського роду Лю. Син Лю Хуна. Відразу після смерті останнього у 189 році розпочалася боротьба за владу між кланами Хо на чолі із імператрицею-удовицею та Дун на чолі із великою імператрицею-удовицею дун (матір'ю Лю Хуна). На деякий час перемогли перші, й імператором став брат Лю Сє — Лю Бянь. Втім, того року внаслідок інтриг його було скинуто, а новим володарем імперії при підтримці військовика Дун Чжо оголошено Лю Сє. Фактично владу перебрав на себе новий регент Дун Чжо.

У 190 році проти нього повстав Юань Шао. Тоді Дун Чжо разом з імператором перебрався до Чан'аня. В подальшому тривала боротьба за право бути регентом. У 192 році Дун Чжо було вбито, імператора захоплено військовиками Лі Цзуе та Го Сі, а потім Цзу Шоу. У 196 році Лю Сє повертається до Лояна. Тоді ж був захоплений Цао Цао, який змусив імператора пересилиться до своєї ставки у м. Сюй. Відтоді перебував під контролем Цао Цао у 214 році останній наказав вбити імператрицю Фу Шоу та двох синів імператора. Слід за цим за розпорядженням Цао Лю Сє одружився на його доньці Цао Цзе та оголосив її імператрицею.

Після смерті Цао Цао його син Цао Пей 11 грудня 220 року змусив Лю Сє зректися влади на свою користь. Тоді ж Сє отримав титул Шаньян-гуна. В подальшому Лю Сє мешкав переважно у своєму маєтку, зовсім не втручаючись у політичні справи. Помер 21 квітня 234 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Chen Shou (2002). Records of Three Kingdoms. Yue Lu Shu She. ISBN 7-80665-198-5.
  • Rafe de Crespigny: A Biographical Dictionary of Later Han to the Three Kingdoms (23-220 AD), Leiden/Boston: Brill 2007. S. 554–556.