Лю Бан
| Лю Бан кит. 劉邦 
| ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 28 лютого 202 — 1 червня 195 до н. е. | ||
| Наступник: | Лю Їн | |
| Народження: |
256 до н. е. Повіт Пей, КНР | |
| Смерть: |
1 червня 195 до н. е. Чан'ань | |
| Поховання: |
Changling Mausoleum (Emperor Gaozu of Han)d | |
| Країна: |
Західна Хань[1] | |
| Релігія: |
Даосизм | |
| Рід: |
Лю | |
| Батько: |
Liu Taigongd[1] | |
| Мати: |
Liu Aod | |
| Шлюб: |
Люй Чжі[1], Concubine Qid, Empress Dowager Bod і Zhao Jid | |
| Діти: |
Princess Yuan of Lud, Liu Feid, Liu Ruyid[1], Лю Хен[1], Лю Ін[1], Liu Huid, Liu Youd, Liu Zhangd і Liu Jiand | |
Лю́ Ба́н (кит.: 劉邦; піньїнь: Liú Bāng) — китайський державний і політичний діяч. Засновник і перший імператор династії Хань.
Перший китайський правитель, що походив з селян. 209 року до н. е. брав участь у антицінському повстанні. В ході повстання очолив повіт Пей й став іменуватися пейським князем (沛公, Пей-ґуном). Спільно з союзною армією Сян Юя розгромив цінські війська. Першим захопив цінську столицю Сяньян і отримав титул ханського вана (漢王, Хань-вана).
202 року до н. е. в битві при Ґайся розбив сили колишніх союзників під проводом Сян Юя й завершив об'єднання Піднебесної. Установив столицю в Чанані й проголосив створення династії Хань.
Разом із своїм канцлером Сяо Хе заклав новий адміністративно-територіальний устрій, основною одиницею якого стало командирство. Роздав землі й титули ванів своїм родичам та відданим підлеглим. Багато зробив для зміцнення конфуціанства, рушійної силою якого був Лу Ґу. Посмертне ім'я — Імператор Ґао. Храмове ім'я — Ґаоцзу.
Дружина Лю Бана, імператриця Люй Чжи, пережила як чоловіка, так і його сина, другого імператора Хань, та увійшла в історію як одна з трьох найбільш одіозних володарок Китаю.
Зафіксовано, що Лю Бан мав коханця на ім'я Джиру, який, як кажуть, мав легший доступ до імператора, ніж інші піддані імператора.[2]
- ↑ а б в г д е China Biographical Database
- ↑ Sima Qian; Sima Tan (1959) [90s BCE]. 125: 佞幸列傳 [Those who curried favour]. Records of the Grand Historian 史記 (кит.). Zhonghua Shuju.
非獨女以色媚，而士宦亦有之。昔以色幸者多矣。至漢興，高祖至暴抗也，然籍孺以佞幸；孝惠時有閎孺。此兩人非有材能，徒以婉佞貴幸，與上臥起，公卿皆因關說。It was not only women who could utilize sexual attraction: this was possible for gentlemen and eunuchs as well. There were actually many of them in the past who used sexuality to garner imperial favour. When the Han arose, Gaozu was perfectly fierce and rough, yet a boy named Ji charmed his way into favour. In the time of Emperor Xiaohui there was the Hong boy. These two people did not possess special talent or ability, but with tenderness and seduction came to become valued and favoured, sleeping and waking with their sovereign, such that even the most powerful ministers sought their influence.
(Translation after Hinsch).
Cited in Hinsch, Bret (1990). Passions of the Cut Sleeve. University of California Press. с. 36—37. ISBN 9780520078697.
Cited in Louis Crompton, Homosexuality and Civilization (Cambridge, MA and London, Harvard University Press, 2003) ISBN 0-674-01197-X
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
