Лібаній

Лібаній
Народився	314  Антіохія
Помер	393[…]  Антіохія, преторіанська префектура Східd, Стародавній Рим
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	rhetorician, письменник
Вчителі	Diophantusd і Zenobius Antiochenusd
Знання мов	давньогрецька
Конфесія	язичництво
Медіафайли у Вікісховищі

Лібаній, Ліваній (дав.-гр. Λιβάνιος; 314 — 393/394) — видатний давньогрецький красномовець часів пізньої Римської імперії.

Життєпис

Лібаній народився у місті Антіохія у заможній та впливовій поганській родині. З 326 року розпочав займатися риторикою, якій присвятив усе своє життя. Незабаром переїхав до Афін, де проходив навчання у відомій філософській школі у Діофанта, а згодом перебрався до Константинополя. Тут він затоваришував з майбутнім імператором Юліаном ІІ Відступником. В дорослому віці Лібаній суміщав політичну кар'єру та зайняття красномовством, філософією, софістикою.

На початку діяльності Лібаній у 344 році був відправлений імператором Констацієм II до Нікомедії. У 354 році Лібаній перебрався до Антіохії. Втім слава Лібанія була величезною — його поважали як погани, так й християни. Лібанія запрошували викладати в Афінах. Ставши імператором Юліан II Відступник у 361 році призначив Лібанія квестором. Після загибелі Юліана Лібаній користувався також повагою імператорів Валента та Феодосія I Великого. Останній зробив його почесним префектом преторія. При цьому Лібаній залишався прихильником поганської віри, особливо він був супротивником монахів, вважаючи їх ворогами культури.

Учнями Лібанія були відомі Отці Церкви — Василій Великий, Іван Золотоустий, Григорій Богослов.

Помер Лібаній у місті Антіохія.

Твори

• 64 промови: на моралістичні теми, вигадані сюжети. Найвідоміші промови: «Про храми» — проти погромів поганських храмів, «На честь Антіохії», скорботні щодо загибелі імператора Юліана
• 51 декламація.
• 57 роз'яснень та коментарів до промов Демосфена.
• Автобіографія «Про свою долю».
• Листування — 1607 листів з поганськими, християнськими політичними, культурними діячами, церковниками.

Джерела

• Ливаний // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIIa. — С. 644—645. (рос. дореф.) (рос.)
• A.F. Norman, Libanius: Autobiography and Selected Letters, 2 volumes. Cambridge, Massachusetts: Loeb Classical Library, 1993. Reviewed in Bryn Mawr Classical Reviews.(англ.)