Ліга чемпіонів ЛЕН

Ліга Чемпіонів LEN з водного поло серед чоловіків
Засновано	1963
Реорганізовано	1996, 2003, 2011
Конфедерація	LEN
Деталі турніру
Рівень в ієрархії	1
Кількість команд	18
Переможці
Поточний чемпіон	«Ференцварош-Телеком» (Будапешт)
Найбільше перемог	«Про Рекко» (Генуя) - 8 разів
Сайт	len.eu
	2020/2021

Ліга чемпіонів LEN (англ. LEN Champions League) — найвищі європейські професійні клубні ватерпольні змагання серед клубів-чемпіонів з 18 різних країн. Його організовує Ліга європейських націй (ЛЕН).

Історія[ред. | ред. код]

Змагання розпочалися в 1963 році як Кубок Європи. Зміна назви та формату відбулася в 1996 році, коли змагання було перейменовано на Ліга чемпіонів, а система фіналів чотирьох була встановлена як формат вибору, вперше протягом 1996–97 LEN Ліги чемпіонів . З 2003 по 2011 рік змагання називались LEN Євроліга (зі зміною назви просто ребрендингом), а з 2011 року і далі його теперішня назва Ліга Чемпіонів LEN .

Ліга чемпіонів LEN — найпопулярніша ліга водного поло на європейському континенті. Його виграли 24 різні клуби, 10 з яких неодноразово вигравали титул. Найуспішнішим клубом у змаганнях є італійський клуб «Про Рекко» (Генуя), з вісьмома титулами. Чинним чемпіоном Європи є угорський клуб «Ференцварош–Телеком» (Будапешт), який виграв свій перший титул після перемоги над греческим «Олімпіакосом» у 2018–19 LEN Ліги чемпіонів у фінал в Ганновері.

Назви змагань[ред. | ред. код]

1963–1996: Кубок Європи
1996–2003: Ліга чемпіонів
2003–2011: LEN Євроліга
2011 – сьогодні: Ліга чемпіонів LEN

Переможці[ред. | ред. код]

1963–64 «Партизан»(Белград)
1964–65 «Pro Recco»(Генуя)
1965–66 «Партизан»(Белград)
1966–67 «Партизан»(Белград)
1967–68 «Младость»(Загреб)
1968–69 «Младость»(Загреб)
1969–70 «Младость»(Загреб)
1970–71 «Партизан»(Белград)
1971–72 «Младость»(Загреб)
1972–73 OSC (Будапешт)
1973–74 «МГУ» (Москва)
1974–75 «Партизан»(Белград)
1975–76 «Партизан»(Белград)
1976–77 ЦСК ВМФ (Москва)
1977–78 «Каноттієрі»(Наполі)
1978–79 OSC (Будапешт)
1979–80 «Вашаш» (Будапешт)
1980–81 «Глеб» (Дубровник)
1981–82 ВК «Барселона»
1982–83 «Шпандау 04» (ФРН)
1983–84 «Про Рекко»(Генуя)
1984–85 «Вашаш» (Будапешт)
1985–86 «Шпандау 04» (ФРН)
1986–87 «Шпандау 04» (ФРН)
1987–88 «Сіслей» (Пескара)
1988–89 «Шпандау 04» (ФРН)
1989–90 «Младость»(Загреб)
1990–91 «Младость»(Загреб)
1991–92 «Ядран» (Спліт)
1992–93 «Ядран» (Спліт)
1993–94 «Пештіпешт»(Угорщина)
1994–95 «Каталуния»(Барселона)
1995–96 «Младость» (Загреб)
1996–97 ВК «Позілліно»
1997–98 ВК «Позілліно»
1998–99 «POŠK»
1999–2000 «Bečej»
2000–01 «Юг» (Дубровник)
2001–02 «Олімпіакос»(Пірей)
2002–03 «Про Рекко»(Генуя)
2003–04 «Гонвед»(Будапешт)
2004–05 ВК «Позілліно»
2005–06 «ЮГ» (Дубровник)
2006–07 «Про Рекко»(Генуя)
2007–08 «Про Рекко(Генуя)
2008–09 «Пріморац» (Котор)
2009–10 «Про Рекко»(Генуя)
2010–11 «Партизан»(Белград)
2011–12 «Про Рекко»(Генуя)
2012–13 «Црвена Звезда»(Белград)
2013–14 «Атлетік–Барселонетта»(Барселона)
2014–15 «Про Рекко»(Генуя)
2015–16 «Юг» (Дубровник)
2016-17 «Шолнок»
2017–18 «Олімпіакос»(Пірей)
2018–19 «Ференцварош–Телеком» (Будапешт)

Фінали[ред. | ред. код]

Роки розіграшу	Переможець	Рахунок	Фіналіст
1963/64	«Партізан»(Белград)	4:3	«Динамо»(Москва)
1964/65	«Про Рекко»(Генуя)	1–0	«Партізан»(Белград)
1965/66	«Партізан»(Белград)	8–7 (5–3 / 3–4)	«Динамо»(Магдебург)
1966/1967	«Партізан»(Белград)	10–8 (5–3 / 1–2 / 4–3)	«Про Рекко»(Генуя)
1967/68	«Младост»(Загреб)	8–6 (4–2 / 4–4)	«Динамо»(Бухарест)
1968/69	«Младост»(Загреб)	11–7 (7–3 / 4–4)	«Динамо»(Москва)
1969/70	«Младост»(Загреб)	7–6 (5–3 / 2–3)	«Про Рекко»(Генуя)
1970/71	«Партізан»(Белград)	4–4	«Младост»(Загреб)
1971/72	«Младост»(Загреб)	4–2	«Про Рекко»(Генуя)
1972/73	«ОСК Будапешт»	5–4	«Партізан»(Белград)
1973/74	«МГУ» (Москва)	4–3	«ОСК Будапешт»
1974/75	«Партізан»(Белград)	6–2	«ОСК Будапешт»
1975/76	«Партізан»(Белград)	6–5	«Вашаш»(Будапешт)
1976/77	«МГУ» (Москва)	7–5	«Ціан»(Роттердам)
1977/78	«Канот'єри»(Неаполь)	5–5	«МГУ» (Москва)
1978/79	«ОСК Будапешт»	5–2	«Монтхуіс»(Іспанія)
1979/80	«Вашаш»(Будапешт)	9–7	«Партізан»(Белград)
1980/81	«Юг» (Дубровник)	6–4	«Шпандау 04»
1981/82	«Барселона»	12–11	«Шпандау 04»
1982/83	«Шпандау 04»	17–16 (7–10 / 10–6)	«Динамо»(Алма-Ата)
1983/84	«Про Рекко»(Генуя)	16–15 (8–10 / 8–5)	«Альфен»
1984/85	«Вашаш»(Будапешт)	21–16 (11–11 / 10–5)	«МГУ» (Москва)
1985/86	«Шпандау 04»	14–13 (7–9 / 7–4)	«БВСК»
1986/87	«Шпандау 04»	17–13 (10–5 / 7–8)	«Динамо»(Москва)
1987/88	«Пескара»	21–19 (12–10 / 9–9)	«Шпандау 04»
1988/89	«Шпандау 04»	22–21 (11–10 / 11–11)	«Каталунія»(Барселона)
1989/90	«Младост»(Загреб)	20–19 (9–10 / 11–9)	«Шпандау 04»
1990/91	«Младост»(Загреб)	21–17 (10–7 / 11–10)	«Канот'єри»(Неаполь)
1991/92	«Ядран»(Спліт)	21–20 (10–12 / 11–8)	«Савона»
1992/93	«Ядран»(Спліт)	13–12 (7–8 / 6–4)	«Младост»(Загреб)
1993/94	«Уйпешт»(Будапешт)	21–17 (10–6 / 11–11)	«Каталунія»(Барселона)
1994/95	«Каталунія»(Барселона)	15–13 (7–6 / 8–7)	«Уйпешт»(Будапешт)
1995/96	«Младост»(Загреб)	13–10 (7–4 / 6–6)	«Уйпешт»(Будапешт
1996/97	«Позілліно»	10–7	«Младост»(Загреб)
1997/98	«Позілліно»	8–6	«Пескара»
1998/99	«ПОСК»	8–7	«Бечей»
1999/2000	«Бечей»	11–8	«Младост»(Загреб)
2000/01	«Юг» (Дубровник)	8–7	«Олімпіакос»(Пірей)
2001/02	«Олімпіакос»(Пірей)	9–7	«Гонвед»(Будапешт
2002/03	«Про Рекко»(Генуя)	9–4	«Гонвед»(Будапешт
2003/04	«Гонвед»(Будапешт	7–6	«Ядран» (Херцег Нові)
2004/05	«Позілліно»	9–8	«Гонвед»(Будапешт
2005/06	«Юг» (Дубровник)	9–7	«Про Рекко»(Генуя)
2006/07	«Про Рекко»(Генуя)	9–8	«Юг» (Дубровник)
2007/08	«Про Рекко»(Генуя)	13–12	«Юг» (Дубровник)
2008/09	«Пріморац»(Котор)	8–7	«Про Рекко»(Генуя)
2009/10	«Про Рекко»(Генуя)	9–3	«Пріморац»(Котор)
2010/11	«Партізан»(Белград)	11–7	«Про Рекко»(Генуя)
2011/12	«Про Рекко»(Генуя)	11–8	«Прімор'є»
2012/13	«Црвена Звєзда»(Белград)	8–7	«Юг» (Дубровник)
2013/14	«Атлетік-Барселонета»(Барселона)	7–6	«Раднічкі»(Крагуєвац)
2014/15	«Про Рекко»(Генуя)	8–7	«Прімор'є»
2015/16	«Юг» (Дубровник)	6–4	«Олімпіакос»(Пірей)
2016/17	«Шцолнок»	10–5	«Юг» (Дубровник)
2017/18	«Олімпіакос»(Пірей)	9–7	«Про Рекко»(Генуя)
2018/19	«Ференцварош»(Будапешт)	10–10 (Пенальті: 4–3)	«Олімпіакос»(Пірей)
2019/20	Скасований