Ліси нагір'їв Ньюфаундленду
| |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Бореальний ліс/Тайга |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| Назва WWF | NA0611 |
| Межі | Східноканадські ліси |
| Площа, км² | 16 375 |
| Країни | Канада |
| Охороняється | 8,5 %[1][2] |
 Розташування екорегіону (зеленим)
| |
Ліси нагір'їв Ньюфаундленду (ідентифікатор WWF: NA0611) — неарктичний екорегіон тайги, розташований на сході Канади[3].
Географія[ред. | ред. код]
Екорегіон лісів нагір'їв Ньюфаундленду охоплює гори Лонг-Рейндж[en], які простягаються вздовж західного узбережжя острова Ньюфаундленд, і є найпівнічнішою частиною гірської системи Аппалачів. Висота цих гір становить переважно 300-700 м над рівнем моря, а найвищою вершиною регіону є гора Кабокс[en] висотою 814 м. Основу стрімких, нерівних скель регіону складають докембрійські та палеозойські кристалічні породи.
Клімат[ред. | ред. код]
В межах екорегіону переважає субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується прохолодним літом та холодною, сніжною зимою. Середньорічна температура в екорегіоні становить 4 °C, середня літня температура коливається від 11,5 °C до 12 °C, а середня зимова температура — від -3,5 °C до -4 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 1000 до 1400 мм.
Флора[ред. | ред. код]
Рослинний покрив екорегіону представлений невисокими та переважно розрідженими бореальними лісами, в яких переважають чорні ялини (Picea mariana) та бальзамисті ялиці (Abies balsamea). Ліси регіону перемежовуються ділянками тундри, основу якої складають невисокі чагарники багатолистої кальмії[en] (Kalmia polifolia) та різноманітні мохи. На відкритих ділянках ростуть мішані чагарникові зарості, які включають вічнозелені та листяні кущі.
Фауна[ред. | ред. код]
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити лісового карибу[en] (Rangifer tarandus caribou), ньюфаундлендського барибала[en] (Ursus americanus hamiltoni), ньюфаундлендську лисицю (Vulpes vulpes deletrix), песця (Vulpes lagopus), ньюфаундлендську рись (Lynx canadensis subsolanus), ньюфаундлендську куницю[en] (Martes americana atrata), американського горностая[en] (Mustela richardsonii) та лучну полівку (Microtus pennsylvanicus). На берегах річок та озер поширені ньюфаундлендські бобри (Castor canadensis caecator), канадські видри (Lontra canadensis degener) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus obscurus). В горах регіону зустрічаються найпівденніші популяції арктичних зайців (Lepus arcticus) у світі. Раніше на Ньюфаундленді мешкали ньюфаундлендські вовки[en] (Canis lupus beothucus), однак наразі вони повністю вимерли.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити білу куріпку (Lagopus lagopus), тундрову куріпку (Lagopus muta), канадську казарку (Branta canadensis), віргінського пугача (Bubo virginianus), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), ялинового дятла[en] (Picoides dorsalis), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), канадського волоочка (Troglodytes hiemalis), жовточеревого піві-малюка (Empidonax flaviventris), малого дрозда-короткодзьоба (Catharus minimus), канадську гаїчку (Poecile hudsonicus), білокрилого шишкаря (Loxia leucoptera), тайгового смеречника (Pinicola enucleator), світлобрового червоїда (Leiothlypis peregrina) та жовтогузого пісняра-лісовика (Setophaga coronata).
Збереження[ред. | ред. код]
Близько 8,5 % площі екорегіону є заповідними територіями. Загалом близько 80-90 % території екорегіону є відносно незайманими. Природоохоронні території включають: Національний парк Ґрос-Морн, Провінційний парк Барашуа-Понд[en] та Екологічний заповідник короля Георга IV[de].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Newfoundland Highland forests". DOPA Explorer. [1]
- ↑ Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 січня 2024.