Лі Шарп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лі Шарп
Особисті дані
Повне ім'я Лі Стюарт Шарп
Народження 27 травня 1971(1971-05-27) (52 роки)
  Гейлсовен, Англія
Зріст 183 см
Громадянство  Англія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
1988 Англія «Торкі Юнайтед» 14 (3)
1988—1996 Англія «Манчестер Юнайтед» 193 (21)
1996—1999 Англія «Лідс Юнайтед» 30 (5)
1998—1999  Італія «Сампдорія» 3 (0)
1999  Англія «Бредфорд Сіті» 9 (2)
1999—2002 Англія «Бредфорд Сіті» 47 (2)
2001  Англія «Портсмут» 17 (0)
2002 Англія «Ексетер Сіті» 4 (1)
2003 Ісландія «Гріндавік» 7 (0)
2004 Англія «Гарфорт Таун» 21 (6)
1988—2004 Всього за кар'єру 345 (40)
Національна збірна
1989—1990 Англія Англія (до 21) 8 (0)
1991—1993 Англія Англія 8 (0)
1992 Англія Англія (B) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Лі Стюарт Шарп (англ. Lee Stuart Sharpe; нар. 27 травня 1971, Гейлсовен, Західний Мідлендс, Англія) — англійський футболіст, лівий крайній півзахисник. Найбільш відомий за своїми виступами за англійський «Манчестер Юнайтед», в якому він вважався одним з найперспективніших молодих гравців, однак так і не зміг повністю реалізувати свій потенціал.

Завершив футбольну кар'єру у 2003 році, після чого почав працювати на телебаченні (зокрема, у реаліті-шоу).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Торкі Юнайтед»[ред. | ред. код]

Шарп з дитинства був уболівальником «Астон Вілли», але його першим професійним клубом став «Торкі Юнайтед». Провівши за «Торкі» лише 19 матчів, він покинув команду, перейшовши в «Манчестер Юнайтед» у червні 1988 року за £185 000 — на той момент рекордний трансфер за молодого футболіста[1].

«Манчестер Юнайтед»[ред. | ред. код]

Шарп дебютував за «Манчестер» 24 вересня 1988 року в грі проти «Вест Гема» (2:0 на користь «червоних дияволів»)[2]. У вересні 1989 року Шарп забив свій перший гол за «Манчестер Юнайтед», вразивши ворота «Міллволла» у матчі Першого дивізіону. Спочатку він грав на позиції лівого захисника, але вже до сезону 1990/91 замінив Ральфа Мілна на позиції лівого вінгера. Шарп зіграв у всіх ключових матчах Кубка володарів кубків в цьому сезоні, включаючи переможний фінал проти «Барселони», а в півфінальному матчі забив гол польській «Легії», який приніс «Юнайтед» нічию 1:1. Крім того, Лі Шарп зробив хет-трик у ворота «Арсеналу» на «Гайбері» у матчі Кубка Ліги (манкуніанці перемогли з рахунком 6:2[3], а Шарп пізніше зізнався, що цей хет-трик став одним з найкращих моментів у його футбольній кар'єрі[4]). За підсумками сезону 1990/91 Шарп отримав нагороду найкращому молодому гравцеві за версією ПФА.

Утвердившись на позиції лівого вінгера в клубі, Шарп отримав виклик в збірну Англії, проте не зміг витіснити з основи збірної Джона Барнса. Шарп пропустив по кілька місяців на початку сезонів 1991/92 і 1992/93 через травми і хвороби (вірусний менінгіт) і в результаті втратив своє місце на лівому фланзі, яке зайняв молодий Раян Гіггз. Шарпу знову довелося грати на невластивій йому позиції на лівому фланзі оборони або на правому фланзі півзахисту, де він конкурував з Андрієм Канчельскісом. Тим не менш, у сезоні 1993/94 Лі Шарп зіграв 30 матчів у Прем'єр-лізі і забив 9 голів. «Манчестер Юнайтед» достроково завоював титул чемпіонів Англії і оформив перемогу в Кубку країни, розгромивши у фіналі «Челсі» — 4:0. Шарп взяв участь в цьому матчі, замінивши Деніса Ірвіна на 84-й хвилині[5].

У матчі групової стадії Ліги чемпіонів 1994/95 Лі Шарп забив ефектний гол п'ятою у ворота «Барселони» на «Олд Траффорд»[6], а до цього віддав гольову передачу на Марка Г'юза. У сезоні 1995/96 Шарп допоміг «червоним дияволам» перемогти в чемпіонаті і Кубку Англії; таким чином, «Манчестер Юнайтед» став першою англійською командою, яка двічі зробила «дубль».

«Лідс Юнайтед»[ред. | ред. код]

Незважаючи на схильність Шарпа до травм, в його послугах зацікавився «Лідс Юнайтед», який підписав футболіста влітку 1996 року за £4,5 млн[7] (рекорд клубу). У сезоні 1996/97 він провів 26 матчів у Прем'єр-лізі і забив п'ять голів, але вже влітку 1997 року в передсезонному турі команди отримав травму коліна і пропустив весь наступний сезон[8]. Після відновлення від травми він так і не зміг повернути собі місце в основі «Лідса».

Восени 1998 року Шарп був відданий в оренду в італійську «Сампдорію», але не зміг там заграти і до нового року повернувся в Англію. У березні 1999 року перейшов в «Бредфорд Сіті» на правах оренди і допоміг команді забезпечити вихід в Прем'єр-лігу, вперше після 77 років відсутності у вищому дивізіоні.

Інші клуби[ред. | ред. код]

Влітку 1999 року Шарп підписав повноцінний контракт з «Бредфордом» вартістю £250 000. У сезоні 1999/00 він допоміг клубу зберегти своє місце в Прем'єр-лізі.

В сезоні 2000/01 Шарп втратив своє місце в основі «Бредфорда» і перед самим Різдвом перейшов на правах оренди в «Портсмут», який виступав у Першому дивізіоні. У сезоні 2001/02 він повернувся в «Бредфорд», але по закінченні сезону його контракт підійшов до кінця і він був відпущений на правах вільного агента. Після короткого пробного періоду, проведеного в клубі «Грімсбі Таун», Шарп перейшов в «Ексетер Сіті»[9], а потім у ісландський «Гріндавік»[10]. У червні 2003 року він оголосив про своє рішення завершити професійну кар'єру у віці 32 років.

У лютому 2004 року Шарп ненадовго повернувся у футбол, зігравши спочатку за «Хубрук Краун» в Кіддермінстерській недільній лізі, а потім, влітку цього ж року, за «Гарфорт Таун» у Прем'єр-лізі східного дивізіону Північних графств.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Шарп зіграв за збірну Англії вісім матчів з 1991 по 1993 роки. Він захищав кольори збірної у відбіркових турнірах до Євро-92 і чемпіонату світу 1994 року, а також у кількох товариських матчах.

Матчі за збірну[ред. | ред. код]

Разом: 8 матчів / 0 голів; 2 перемоги, 2 нічиїх, 4 поразки.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Англія Манчестер Юнайтед

Разом: 10 трофеїв

Особисті[ред. | ред. код]

  • Молодий гравець року за версією ПФА: 1991

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубн кар'єра
Клуб Сезон Ліга Кубки Єврокубки Інше Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Торкі Юнайтед 1987/88 14 3 0 0 0 0 5 0 19 3
Всього 14 3 0 0 0 0 5 0 19 3
Манчестер Юнайтед 1988/89 22 0 8 0 0 0 0 0 30 0
1989/90 18 1 2 0 0 0 0 0 20 1
1990/91 23 2 10 6 8 1 0 0 41 9
1991/92 14 1 5 1 0 0 0 0 19 2
1992/93 27 1 3 0 0 0 0 0 30 1
1993/94 30 9 7 2 4 0 0 0 41 11
1994/95 28 3 9 1 3 2 1 0 41 6
1995/96 31 4 8 2 2 0 0 0 41 6
Всього 193 21 52 12 17 3 1 0 263 36
Лідс Юнайтед 1996/97 26 5 4 1 0 0 0 0 30 6
1997/98 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1998/99 4 0 0 0 3 0 0 0 7 0
Всього 30 5 4 1 3 0 0 0 37 6
Сампдорія

(оренда)

1998/99 3 0 0 0 0 0 0 0 3 0
Всього 3 0 0 0 0 0 0 0 3 0
Бредфорд Сіті 1998/99 9 2 0 0 0 0 0 0 9 2
1999/00 18 0 3 0 0 0 0 0 21 0
2000/01 11 0 2 0 3 0 0 0 16 0
2001/02 18 2 2 0 0 0 0 0 20 2
Всього 56 4 7 0 3 0 0 0 66 4
Портсмут

(оренда)

2000/01 17 0 0 0 0 0 0 0 17 0
Всього 17 0 0 0 0 0 0 0 17 0
Ексетер Сіті 2002/03 4 1 0 0 0 0 0 0 4 1
Всього 4 1 0 0 0 0 0 0 4 1
Гріндавік 2003 7 0 0 0 0 0 0 0 7 0
Всього 7 0 0 0 0 0 0 0 7 0
Всього за кар'єру 324 34 63 13 23 3 6 0 416 50

Після завершення футбольної кар'єри[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри Шарп працював футбольним коментатором для телеканалів ESPN Star (у 2004 і 2006 роках) і BBC. У 2005 році він взяв участь у реаліті-шоу Love Island, яка знімалася на островах Фіджі[11].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Лі Шарп відомий оригінальним святкуванням голів, які він забивав. Іноді Шарп танцював бугі-вугі, а кілька разів, підбігши до кутового прапорця, хапав його як мікрофонну стійку, наслідуючи рок-зіркам[12] (т. з. Sharpey shuffle). У 2012 році, під час святкування 20-річчя англійської Прем'єр-ліги, Шарп був номінований на приз за найкраще святкування голу (за Sharpey shuffle, виконаний ним у матчі проти «Арсеналу» 22 березня 1995 року)[13], але цю нагороду виграв Ерік Кантона[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. An email conversation with Lee Sharpe: 'During one close season I was sober for three days'. The Independent. 13 лютого 2006. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
  2. Lee Sharpe, Manchester United player. Aboutmanutd.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2017.
  3. Arsenal 2 v Man Utd 6 1990/91 League Cup. Youtube. 19 лютого 2011. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
  4. Small Talk: Lee Sharpe. The Guardian. 24 вересня 2004. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 14 травня 2017.
  5. FA Cup Final: Cantona's Double take: Rampant United realise the dream after Chelsea pay the penalty for missed chances. The Independent. 15 травня 1994. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 14 травня 2017.
  6. Sharpe Back Heel Man Utd-Barcelona 94/95. Youtube. 30 квітня 2007. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
  7. Sharpe's Bangor move delayed. BBC Sport. 20 березня 2003. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
  8. Football: Keane's knee injury robs United of key man in the middle. The Independent. 3 жовтня 1997. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
  9. Sharpe joins Exeter. BBC Sport. 12 серпня 2002. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
  10. Sharpe takes Iceland chance. BBC Sport. 18 березня 2003. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2017.
  11. Jayne and Fran win Island final. BBC News. 21 червня 2005. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
  12. Premier League 20 Seasons Awards: Best Celebration. PremierLeague.com. 16 квітня 2012. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2017.
  13. Best Ever Premier League celebrations :: Premier League 20 Seasons Awards. Youtube. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
  14. Iconic Cantona wins 20 Seasons Best Celebration. PremierLeague.com. 12 травня 2012. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 14 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]