МКС-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
МКС-1
Емблема експедиції
Expedition 1 insignia (ISS patch).png
Основні дані експедиції
Позивний Expedition 1
Членів екіпажу 3
Період перебування з 02.11.2000 по 18.03.2001
Тривалість експедиції 136 днів 17 годин 9 хвилин
Кількість витків 2207
Пройдена відстань ~ 93847506 км.
Апогей 396 км.
Перигей 384 км.
Нахил 51,6°
Період обертання 92 хв.
Маса 89 155 кг.
Дані екіпажу
Корабель доставки «Союз ТМ-31»
Старт корабля 31 жовтня, 2000, 7:52:47 UTC
Стиковка з МКС 2 листопада, 2000, 9:21:00 UTC
Корабель повернення «Діскавері STS-102»
Відстикування від МКС 18 березня, 2001 4:32:00 UTC
Посадка 21 березня, 2001 7:33:06 UTC
Місце посадки Космічний Центр Кеннеді
Загальна тривалість 140 днів 23 Часве 40 хвилин 19 секунд
Фотографія екіпажу
ISS-Expedition 1-crew.jpg
Навігація по експедиціях
Попередня Наступна
- МКС-2

МКС-1 — перший довготривалий екіпаж Міжнародної космічної станції. Екіпаж працював на борту МКС із 2 листопада 2000 по 18 березня 2001 року.

Екіпаж[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Людство вступило у нову еру космонавтики, коли Міжнародна космічна станція прийняла свій перший екіпаж. Три члена експедиції, яка успішно стартувала 31 жовтня 2000 року з космодрома Байконур у Казахстані на кораблі «Союз ТМ-31», здійснили стикування з сервісним модулем МКС «Зірка» 2 листопада 2000 року. Їх чотиримісячне перебування на борту МКС офіційно завершилося 18 березня 2001 року. На Землю екіпаж повернувся 21 березня 2001 року на борту американського космічного човника «Діскавері» (див. «Діскавері STS-102»).

Міжнародний екіпаж з трьох осіб пробув на борту МКС більше чотирьох місяців. Він складався з американського астронавта, командира станції Вільяма Шеперда, російського космонавта Юрія Гидзенко, командира корабля «Союз ТМ-31» і російського космонавта, бортінженера Сергія Крикальова. Екіпаж виконував завдання по збірці нових компонентів станції і в тому числі підключення до орбітальної станції американського лабораторного модуля «Дестіні». Також вони проводили масу різних наукових експериментів.

Деякі подробиці[ред.ред. код]

Перша експедиція стартувала з того ж стартового майданчика космодрома Байконур, з якої 50 років тому відправився в політ Юрій Гагарін, щоб стати першою людиною, що полетіла у космос. Триступенева трьохсотдесятитонна ракета-носій Союз-У підняла корабель «Союз ТМ-31» і екіпаж на навколоземну орбіту, через приблизно 10 хвилин після старту давши можливість Юрію Гидзенко розпочати серію маневрів зближення з МКС. Вранці 2 листопада, близько 4 години 21 хвилини по східному стандартному часу корабель пришвартувався до стикувального вузла сервісного модуля «Зірка» з боку орбітальної станції. Через дев'яносто хвилин після стикування, Шеперд відкрив люк «Зірки», і члени команди вперше увійшли в комплекс.

Їх першочерговими завданнями були: запуск пристрою розігріву їжі у камбузі «Зірки», налаштування спальних приміщень і установка зв'язку з обома ЦУПами: у Х'юстоні та підмосковному Корольові. Екіпаж зв'язався з обома командами наземних фахівців за допомогою російських передавачів, встановлених у модулях «Зірка» і «Зоря», і передавачем на надвисоких частотах, встановленому у модулі «Юніті», який використовувався до цього протягом двох років американськими диспетчерами для управління МКС і зчитування системних даних станції, коли російські наземні станції перебували поза зоною прийому.

Конфігурація МКС під час прибуття першої експедиції. Модулі станції (зверху вниз): Юніті, Зоря і Зірка.

У перші тижні, проведені на борту, члени екіпажу активували головні вузли системи життєзабезпечення і розконсервували всіляке станційне устаткування, портативні комп'ютери, спецодяг, офісне приладдя, кабелі та електрообладнання, залишене для них попередніми екіпажами шаттлів, які провели ряд транспортних експедицій постачання до нового комплексу за минулі два роки.

За весь час перебування, протягом чотирьох місяців, Гидзенко, Крикальов і Шеперд три рази приймали гостей, які відвідували їх шаттлами, що доставляли великі сонячні (фотоелектричні) батареї американського виробництва, щоб посилити енергетичні можливості МКС, і багато іншого різноманітного обладнання. Зокрема, другий прибулий шаттл «Атлантіс STS-98», на якому, місяцем пізніше, екіпаж повернувся на Землю (див. «Діскавері STS-102»), привіз на станцію лабораторний модуль «Дестіні», на якому другий екіпаж МКС почав проводити наукові дослідження.

Облаштовуючи їх новий будинок, Гидзенко, Крикальов і Шеперд готували грунт для тривалого перебування землян у космосі і обширних міжнародних наукових досліджень, принаймні, на наступні 15 років.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (1) — цифра у дужках показує кількість закінчених космічних польотів, включаючи цей, які вже здійснив даний член екіпажу

Посилання[ред.ред. код]