Магнус III (король Швеції)
| Магнус III | ||
.jpg) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1275 — 1290 | ||
| Народження: | 1240[1][2][…] | |
| Смерть: |
18 грудня 1290 Вісінгсьо, Єнчепінг, Йончопінґ, Швеція | |
| Поховання: | Ріддаргольменська церква[4][5] | |
| Країна: | Швеція | |
| Рід: | Фолькунги | |
| Батько: | Біргер Ярл | |
| Мати: | Інгеборг Еріксдоттер Шведська | |
| Шлюб: | Гедвіґа Гольштейнська | |
| Діти: | Інгеборга Шведська[3], Біргер Магнусон, Eric, Duke of Södermanlandd, Valdemard[3] і Richeza Magnusdotter of Swedend | |
Магнус III (1240-1290) — король Швеції (1275—1290). Походив з династії Фолькунгів. Прізвисько — Ладулос — «засув від стайні».
Біографія[ред. | ред. код]
Був сином ярла Біргера та Інгеборг Еріксдоттір. Стосовно молодих років Магнуса мало відомостей. Після того як його батько фактично очолив Швецію, Магнус став герцогом Седерманландським. Він зберігав вірність своєму братові королю Вальдемару.
Після смерті ярла Біргера у 1266 році Магнус повстав проти брата з метою захопити владу. Боротьба між братами тривала декілька років зі змінним успіхом. Нарешті 14 червня 1275 року в битві під Гувою Магнус разом з братом Еріком при підтримці данських військ розбив Вальдемара I й захопив владу.
24 травня 1276 був коронований у Кафедральному соборі міста Уппсала Архієпископом Уппсальським Фольке Йоханссоном.
Спочатку він призначив Вальдемара намісником провінції Готенланд. Проте вже у 1278 році позбавив його цієї посади, а у 1288 році запроторив до замку Ничепінг.
За правління Магнуса III остаточно сформувався прошарок світської аристократії (фрельсів) на основі декрету 1280 року, прийнятого в Альсне. Там же прийнято низку чинних для всього суспільства законів, що захищали права окремої особи. У 1281 році були затверджені церковні привілеї.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Хельвіг, донька Герарда, графа Гольштейнського.
Діти:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120770377 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1995.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Olsson M. KONUNGARNA MAGNUS LADULÅS' OCH KARL KNUTSSONS GRA V AR — 1937. — С. 375.
- ↑ Dags för ny gravöppning i Riddarholmskyrkan — Місцевий музей Стокгольму.
Джерела[ред. | ред. код]
- Throne of a Thousand Years, Jacob Truedson Demitz, Ristesson Ent, Los Angeles, 1996
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магнус III (король Швеції)
|
