Магура Ігор Сильвестрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магура Ігор Сильвестрович
191x155
Народився 22 листопада 1928(1928-11-22) (91 рік)
м.Київ
Місце проживання Київ, Петербург
Національність українець
Діяльність біофізик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Галузь фізіологія, біофізика
Заклад Київський національний університет, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
Звання академік НАН України
Науковий керівник Данило Воронцов
Відомі учні Нана Войтенко
Членство НАН України
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія СРСР Заслужений діяч науки і техніки України

Магура Ігор Сильвестрович (*22 листопада 1928, м.Київ) — доктор біологічних наук, професор, академік НАН України. Син українського археолога Сильвестра Магури.

Коротка біографія[ред. | ред. код]

  • 1953 — закінчив військово-морський факультет 1-го Ленінградського медичного інституту.
  • 1953 — старший ординатор госпіталю
  • 1955 — переведено до Чорноморського флоту
  • 1958 — молодший науковий співробітник відділу електрофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР.
  • 1963 — у відділі загальної фізіології нервової системи.
  • 1963 — кандидатська дисертація на тему «Влияние ионной среды и некоторых фармакологических веществ на мембранный потенциал покоя поперечнополосатого мышечного волокна».
  • Упродовж 1982-1996 — керівник відділу загальної фізіології НДІ фізіології ім. Петра Богача Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
  • З 1983 обіймає посаду професора кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основний напрямок наукової діяльності — електрофізіологія. Розробляє проблему нейроімунної взаємодії, зокрема досліджує імуномодулятор інтерферону та вторинні посередники його дії (олігоаденілатів) на нервові клітини, вивчає молекулярні механізми регуляції клітинної збудливості, зокрема пластичність цих процесів і роль калієвих каналів. Один із засновників і ключових лекторів Кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, що згодом реорганізовано у Київський академічний університет. Також читає лекції на кафедрах біофізики та медичної радіофізики Київського національного Університету ім. Тараса Шавченка, в Інституті та кафедрі прикладної фізики НТУУ «КПІ». Член спеціалізованої вченої ради Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «Фізіологія людини і тварин» Член редакційної ради міжнародного наукового журналу «Нейрофизиология/Neurophysyology». Має понад 300 наукових праць.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Биофизика. К., 1988 (в співавт.);
  • Біофізика. Підручник К., 2001. (в співавт.);
  • Вплив кофеїну на електричну реакцію ацинарних клітин підшлункової залози собаки //Фізіологічний журнал 1992.
  • Особенности влияния хлор- промазина, трифторперазина на электрические реакции ацинарных клеток поджелудочной железы при стимуляции пентагастрином // «Биоритмы пищеварительной системы и гомеостаз», 1994.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]