Воронцов Данило Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Воронцов Данило Семенович
Воронцов Данила Семёнович (рос.)
Воронцов Данило Семенович.jpg
Народився 24 грудня 1886(1886-12-24)
Пропойськ, Q39343918?, Биховський повіт[d], Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 1965
Київ, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність медик-спеціаліст
Alma mater Петербурзький університет
Сфера інтересів електрофізіологія
Заклад Київський медичний інститут, Київський державний університет, Інститут фізіології АН УРСР
Посада завідувач кафедри фізіології, завідувач відділу
Вчене звання академік АН УРСР
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Микола Введенський
Відомі учні Платон Костюк, Ігор Магура, Михайло Шуба, Пилип Сєрков, Володимир Скок
Аспіранти, докторанти Костюк Платон Григорович і Сєрков Пилип Миколайович
Член НАН України
Відомий завдяки: електрофізіологія нервової системи

Дани́ло Семе́нович Воронцо́в (* 12 (24) грудня 1886(18861224), хутір Рогожне біля Пропойська (нині Славгород) Могильовської області) — † 21 липня 1965, Київ), український і російський електрофізіолог радянських часів, організатор дослідження біологічних мембран.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчання і петербузький період (1907—1916)[ред. | ред. код]

Рано зостався без батька, виховувася дідом. Після закінчення Могильовської гімназії у 1907 році вступив на фізико-математичне відділення Петербурзького університету, зацікавився експериментальною фізіологією під час стажування в лабораторії Миколи Введенського. У 1912 році захистив дипломну роботу на тему «До питання про гальмівний вплив блукаючого нерва на серце», за яку був нагороджений Золотою медаллю.

За рекомедацією Введенського одразу поступив до аспірантури. Вивчав електофізіологічні методи, працював із струнним гальванометром. За їх допомогою дослідив струм дії серцевого м'яза, функцію блукаючого нерва. Паралельно з науковою роботою у 1913—1916 роках викладав фізіологію на Вищих жіночих курсах.

Одеський період (1917—1922)[ред. | ред. код]

У 1916 Воронцова запросили до Одеського університету. Він був призначений асистентом фізіології на фізико-математичному факультеті Одеського університету, а вже у 1917 році став приват-доцентом. У 1918 році він захистив дисертацію на ступінь магістра зоології, порівняльної анатомії і фізіології на тему «Аналіз електрокардіограми серця жаби».

В Одесі продовжував розпочаті у Петербурзі дослідження елетрокардіограм та провідності нервів. Там вже 1917 року Воронцов доповів нові дані щодо впливу хлоридів різних катіонів, цукрів і наркотиків на рефрактерність нервого волокна під впливом постійного струму, але ці результати було опубліковано лише 1924 року.

У Смоленську (1922—1930)[ред. | ред. код]

1922 року організовує кафедру фізіології в Смоленському університеті.

Казанський період (1930—1935)[ред. | ред. код]

З 1930 року — завідувач кафедрою фізіології Казанського університету. Займався дослідженням нервово-м'язової фізіології, в тому часі у нього проходив аспірантуру П. М. Сєрков.

Київська школа електрофізіології (1936—1965)[ред. | ред. код]

У 1935 —41 роках за пропозицією академіка В. Ю. Чаговця завідує кафедрою фізіології Київського медичного інституту. З 1945 року працює в Київському університеті. У 1956 році в Інституті фізіології АН УРСР засновує відділ загальної фізіології, де закладає лабораторію електрофізіології.

1954 року під його керівництвом Платон Костюк першим в СРСР провів внутрішньоклітинне відведення потенціалів від окремих нейронів спинного мозку.

У 1939 році обраний член-кореспондентом АН УРСР, з 1957 року — академік АН УРСР.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Проводив роботи з електрофізіологічного вивчення процесів збудження та гальмування в нервовій тканині. Дійшов висновку, що збудливість може бути відновлена дією анода постійного струму.

Вивчав природу повільних електричних коливань в центральній нервовій системі.

Інститут фізіології ім. Богомольця призначає іменну стипендію ім. Воронцова: «для молодих вчених Інституту та аспірантів, що виконують дослідження у Інституті в області клітинної фізіології, віком включно до 35 років»

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Воронцов Д. С. Анализ электрограммы сердца лягушки: диссертация на получение учёной степени магистра зоологии, сравнительной анатомии и физиологии — Одесса, 1917.-163 с. (рос.)
  • Vorontsov D.S. Formveranderungen des V.E.G. in Abhangigkeit von der Lage der ableitenden Electrode am Herzen // Pfugers Arch..-1915.-160.-N 3.-S. 581—592.
  • Vorontsov D.S. Veranderunger derT -Zacke in V. E . G. in Abhangigkeit vonder Lageder ableitenden Elektrodenam Herzen (Volsufige Mitteilung) // Zbl. Pzysiol. . −1914 . −28 .- N 2 . -S. 305—307.
  • Воронцов Д. С. Влияние постоянного тока на нерв, обработанный водой, растворами сахара, хлоридами щёлочных и щёлочно-земельных металлов // Рус. физиол. журн..- 1924. — 7.- No1. — С. 79 — 94. (рос.)
  • Воронцов Д. С. Диссимиляторные и ассимиляторные процессы в сердечной мышце // Изв. Петрогр. биол. лаб. — 1915. — — No1. — С. 1 — 44. (рос.)
  • Воронцов Д. С. К вопросу о толковании зубчика Т электрограммы сердца // Мед. обозрение. — 1914. — 84. — No12.- С. 96 — 703. (рос.)
  • Воронцов Д. С. К вопросу о тормозящем влиянии блуждающего нерва на сердце // Тр. Санкт — Петербург. о- ва ествоиспытателей.-1913.-43. — No6. — С. 1 −34. (рос.)
  • Воронцов Д. С. К физиологии нервного волокна // Тр. IV Всесоюз. съезда физиологов.- М., 1930. -С. 55 — 56. Воронцов Д. С. Некоторые наблюдения над токами действия в перераздраженном и кокаинизированом нерве / Д. С. Воронц ов // Тр. Санкт- Петербург. о-ва естествоиспытателей. — 1913. −43, — No6. -C . 63 — 102. (рос.)
  • Воронцов Д. С. О длительности процесса возбуждения в нерве // Изв. Петрогр. биол. лаб. — 1915. — 15.- No1. — C . 5 — 54. (рос.)
  • Воронцов Д. С. О природе возбуждения // Учён. зап. Казан. ун-та. — 1934. — 44.- No 1. — С. 29 −41. (рос.)
  • Воронцов Д. С. О способности струнного гальванометра регистрировать быстропротекающие токи / Д. С. Воронцов // Рус. врач.-1915. −14. -No20.- C . 463 −467. (рос.)
  • Воронцов Д. С. Обмен веществ в нерве // Учён. зап. Казан. ун — та. Физиология. −1932. — 92. — No ½. -С. 23 — 55. (рос.)
  • Воронцов Д. С. Определение абсолютной рефрактерной фазы нормального нерва катодом и анодом индукционного удара по отдельности// Тр. III Всесоюз.съезда физиологов. — М., 1928. — С. 287—288. (рос.)
  • Воронцов Д. С. Современное положение вопроса о нервном возбуждении // Тр. II Всесоюз. Съезда физиологов. -М., 1926. — C. 287—289. (рос.)
  • Д. С. Воронцов, А. І. Ємченко. Фізіологія тварин і людини: Підручник  — Київ: Рад. шк., 1952. — 655 с.

Джерела[ред. | ред. код]


Попередник:
Василь Чаговець
Завідувач кафедри фізіології Київського медичного інституту
1935 - 1941
Наступник:
Софія Фудель-Осипова