Максимівка (Тернопільський район)
| село Максимівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
_%D1%81.%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg) | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Громада | Збаразька міська громада | ||||
| Облікова картка | Максимівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1892 | ||||
| Населення | 1023[джерело?] | ||||
| Площа | 4.14 км² | ||||
| Густота населення | 207.49 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 47372 | ||||
| Телефонний код | +380 3550 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°36′00″ пн. ш. 25°53′54″ сх. д. / 49.60000° пн. ш. 25.89833° сх. д.Координати: 49°36′00″ пн. ш. 25°53′54″ сх. д. / 49.60000° пн. ш. 25.89833° сх. д. | ||||
| Відстань до обласного центру |
28,3 км | ||||
| Відстань до районного центру |
12 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 | ||||
| Карта | |||||
  Максимівка | |||||
 Максимівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Макси́мівка — село в Україні , у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на північному сході району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Гори-Стрийовецькі та Чагарі-Збаразькі. Через переселення жителів хутори Королівка та Парцелярія виключені з облікових даних.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Село Максимівка знаходиться на відстані 1 км від сіл Гори-Стрийовецькі та Чагарі-Збаразькі. Через село проходить залізниця, станція Максимівка-Тернопільська.
Назва[ред. | ред. код]
За переказами, село назване на честь відважного лицаря — козацького ватажка Максима Кривоноса. Поблизу Максимівки ще й тепер видно сліди козацьких фортифікацій — так званий Лисий окоп.
Населення — 1023 особи (2020).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Максимівки виявлено археологічні пам'ятки ранньослов'янського часу, черняхівської культури і скарб римських монет II ст. Мідна римська монета, знайдена у 1969 році на городі С.С.Букала. У 1928 році знайдено скарб римських монет. Срібна римська монета знайдена на поселенні черняхівської культури, біля залізничної станції. Черняхівський могильник на території теперішньої залізничної станції, виявлений під час будівництва обстежувався в 1931 році Т.Сулімірським та Г.Цегак-Голубовичовою. [2]
У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.
Відоме від 1-ї пол. XVII ст. Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.
З кінця 1941 року до 1944 діяло гето, де розміщувалося єврейське населення Збаразького району. В січні 1942 року було розістріляно більше тисячі євреїв.
У червні 1944 через Максимівку проходив підрозділ з'єднання Сидора Ковпака.
У селі є вулиця названа на честь українського радянського письменника Ярослава Галана (нагородженого Сталінською премією), що у воєнні та повоєнні роки засуджував ідеї української державності, засуджував ОУН, УПА, а також інститут католицької церкви. Його стаття «Плюю на Папу» стала відповіддю на відлучення його від Церкви папою Пієм XII.На сесії Збаразької міської ради 22 червня депутати одноголосно ухвалили рішення про перейменування вулиці Ярослава Галана у с. Максимівка на вулицю Збаразька. Про перейменування свідчить рішення сесії Збаразької міської ради №VIII/8/18 "Про перейменування вулиць", за яке проголосували усі присутні депутати.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджений рішенням сесії сільської ради[4].
Герб[ред. | ред. код]
Щит хвилясто перетятий лазуровим і зеленим. У першій частині зліва золоте дерево, праворуч — такий же колос. У другій частині три восьмипроменеві золоті зірки, дві і одна. Поверх усього Архангел Михаїл із золотим німбом, срібними крилами, у золотих обладунках і чоботях, у червоних сорочці і плащі, що тримає в правій руці червоний палаючий меч із золотим руків'ям, а в лівій — круглий червоний щит із золотою облямівкою, обтяжений золотим хрестом. Щит вписаний в золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною.
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг блакитного і зеленого кольорів в співвідношенні 2:1, розділених хвилясто. У центрі полотнища Архангел Михаїл з жовтим німбом, білими крилами, у жовтих обладунках і чоботях, у червоних сорочці і плащі, тримає в правій руці червоний палаючий меч із жовтим руків'ям, у лівій — круглий червоний щит з жовтою облямівкою, обтяжений жовтим хрестом, супроводжуваний з древкової сторони жовтим деревом, з вільної — жовтим колосом, знизу — трьома жовтими восьмикутними зірками.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Збереглися руїни костелу (кін. XIX ст.). Є церква святого архістратига Михаїла (1994), «фігура» св. Варвари (реставрована 2000). Перша згадка в 1715 р.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, клуб, бібліотека, дільнична лікарня з амбулаторією, кар'єр, танцювальна студія.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Михайло Данилевич (1887—1984) — громадський діяч, повітовий провідник ОУН Збаражчини, організатор так званого "Збаразького повстання" в грудні 1939 р.,
- Северин Данилевич (1921—1993) — лікар, діяч ОУН,
Проживали[ред. | ред. код]
- Антоні Адамюк — єпископ Римо-Католицької Церкви,
- Алла Байдак — народна майстриня,
- Ярослав Ковальчик — доктор економічних наук, фахівець у галузі будівництва автодоріг (на будинку сільської ради у 2011 р. йому встановлено меморіальну таблицю),
- вчителювала Данія Кот — літераторка, перекладач.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Археологія та стародавня історія Збаразького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Бігус М., Дзядик Б. Максимівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 434. — ISBN 966-528-199-2.
- Maksymówka 3.) M., przysiołek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 937. (пол.) — S. 937. (пол.)
- Загородний, Тадей Олександер. Подорож однієї сім'ї зі Львова до Сіднею / Тадей Олександер Загородний, Дарія Загородна. — Б. р. : Б. в., 2013 (Мельборн : Eureka Printing Pty Ltd). — 249 с. : іл.
- Дубик М.Г. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941 - 1944). — Київ, —2000. —С. 160
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Сільський календар, 11.10.15. Благодійний концерт в с. Максимівка на YouTube // ТТБ — 2015. — 11 жовтня.
|
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |