Маламуж Олександр В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маламуж Олександр В'ячеславович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Маламуж Олександр В'ячеславович.jpg
Загальна інформація
Народження 18 серпня 1985(1985-08-18)
Черкаси
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (29 років)
Червоносільське
Псевдо «Рус»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування
Emblem of the Donbas Battalion.svg
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Маламуж Олександр В'ячеславович, (18 серпня 1985, Черкаси — 29 серпня 2014, с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область) — український воїн. Солдат резерву. Стрілець 2-го батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України «Донбас».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї медиків. Після середньої школи навчався у Черкаському економічно-правовому коледжі на юридичному факультеті, де здобув ступінь «молодший спеціаліст».

З 2004 по 2009 рр. навчався в Національній академії державної податкової служби, яку закінчив магістром права.

Працював юристом в Черкаській обласній податковій адміністрації.

Після проходження військових навчань в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області у липні 2014 року воював в Артемівську, Кураховому та Іловайську у відділенні роти охорони окремого 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» в/ч 3027.[1]

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу, так званим, зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в'їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові.

Загинув у КАМАЗі, тоді ж загинули Владислав Стрюков — «Стаф», Віктор Дмитренко-«ВДВ», Олег Уляницький — «Контра», Артур Чолокян — «Кавказ», Сергій Дятлов — «СВД», Руслан Рябов — «Руха», Василь Білий — «Лисий». 3-го вересня тіло «Руса» разом з тілами 96 інших загиблих у, так званому, Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу.

16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 25 березня 2016 р.

Олександр не був оформлений батальйоном «Донбас» у списку в/ч 3027, тож родичам довелося через суд встановлювати юридичний факт його участі в АТО у складі Національної гвардії

Місце поховання: на Алеї Слави учасників АТО на кладовищі № 4 м. Черкаси.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]