Олександр Невський

Святий Александер І Ярославович
Великий Князь Київський
1249 — 1263
Попередник:	Ярослав ІІІ
Наступник:	Ярослав Ярославич
Великий Князь Владимирський
1249 — 1263
Попередник:	Андрій Ярославич
Наступник:	Ярослав Ярославич
Князь Новгородський
1236 — 1240
Попередник:	Ярослав Всеволодович
Наступник:	Андрій Ярославич
1241 — 1252
Попередник:	Андрій Ярославич
Наступник:	Василій Олександрович
1257 — 1259
Попередник:	Василій Олександрович
Наступник:	Дмитро Олександрович
Народження:	близько 1228-1232 Переславль-Залєський
Смерть:	14 листопада 1263 Городець
Поховання:	Олександро-Невська лавра
Країна:	Київська Русь
Релігія:	православ'я
Рід:	Юрійовичі
Батько:	Ярослав III Всеволодович названий батько хан Батий
Мати:	Ростислава Мстиславівна Смоленська
Шлюб:	Олександра Брячиславівна Полоцька
Діти:	Василь, Дмитро, Андрій, Данило
Медіафайли у Вікісховищі

Ікона Святих Олександра Невського, Костянтина Великого та Марії Магдалини

Олександр Ярославович Не́вський (близько 1228-1232, Переславль-Залєський — 14 листопада 1263, Городець) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), великий князь київський (1249—1263). Син Ярослава Всеволодовича, правнук Юрія Долгорукого.

Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. Канонізований РПЦ у лику «благовірний». Образ Олександра Невського часто використовувався і використовується російською владою з пропагандистською метою ще з часів Петра І.

Родовід

Всеволод ІІІ Великий князь київський

Ярослав ІІІ Великий князь київський

Свята Марія Шварнівна

Александер І Ярославич, Великий князь київський

Мстислав Удатний Князь Галицький

Ростислава Мстиславівна Принцеса Галицька

Марія Котянівна

Біографія

Молоді роки

Народився в Переславлі-Залєському. Був другим сином Ярослава Всеволодовича від його третьої дружини Ростислави (у хрещенні Феодосії), дочки Мстислава Удатного.

У 1239 р. одружився з донькою полоцького князя Брячислава Васильковича. Ще з дитячих років не раз від імені батька обіймав князівський стіл у Новгороді (1228—1229, 1231). Сівши тут знову 1236 року, Олександр Ярославич воював із Литвою, Швецією, Тевтонським орденом.

Княжіння у Новгороді

15 червня 1240 на чолі своєї дружини, міських ополчень Новгорода й Ладоги Олександр завдав поразки невеликому загону шведів на річці Неві. Саме за цю перемогу Олександр Ярославич пізніше і отримав від істориків прізвисько Невський. У 1242 році виграв військову сутичку із німецькими хрестоносцями на Чудському озері.

У 1245 році Олександр Ярославич провів успішну війну з литовцями. Військо князя знищило литовські загони під Усвятом і переслідувало аж до Литви.

Боротьба за Владимир

По смерті батька, великого князя київського і владимирського, Ярослава Всеволодича у вересні 1246 року Олександр отримав від монголів Тверське князівство.

Навесні 1248 подався до золотоординського хана Батия, далі — у монгольську столицю Каракорум, де отримав від Огул-Гаймиш, регентші Монгольської імперії у 1248—1251 роках, київський великокнязівський стіл із південною Руською землею. Проте Владимиро-Суздальське князівство монголи віддали його молодшому братові Андрієві Ярославичу. Невдоволений цим, Олександр 1252 року почав боротьбу з Андрієм за Владимир. Імовірно, він спирався на хана Батия. Багатотисячна монгольська «Неврюєва рать» розбила об'єднане військо великого князя владимирського Андрія Ярославича та його брата, тверського князя Ярослава Ярославича, спустошила землі Північно-Східної Русі, що ледве почали відновлюватися після монголо-татарської навали 1237–40. Князь Андрій змушений був втекти до Швеції. Владимирський великокнязівський стіл посів Олександр.

Велике княжіння та смерть

Закріпившись у Владимирі, Олександр утримав за собою й Новгород, звідки його військо стримувало наступ шведів і литовців. Перебуваючи в залежності від Золотої Орди, Олександр дозволив перепис населення Владимиро-Суздальської й Новгородської земель і обкладення їх обтяжливою даниною.

1262 р. князь підтримав золотоординського хана Берке в суперечці з великим монгольським ханом Хубілаєм. Того ж року він був змушений поїхати до Берке, аби обговорити свою участь у його конфлікті з іншим Чингізидом — правителем Ірану ханом Хулагу. На зворотному шляху з Орди на Русь Олександр захворів і помер у Городці на Волзі. Перед смертю прийняв схиму й отримав ім'я Олексій.

Тіло князя перевезли до Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці. 1724 за наказом Петра I мощі Олександра було перепоховано в Олександро-Невській лаврі в Санкт-Петербурзі. Частки мощей зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира і в храмі святого Олександра Невського в Софії.

Канонізація

Офіційна канонізація РПЦ

Олександр Невський Канонізований РПЦ до лику благовірних за митрополита Макарія на Московському Соборі 1547 року.

Позиція ПЦУ

ПЦУ поки не готова канонізувати його як Великого Князя Київського.

Пам'ять

Іменем Олександра Невського названі вулиці, провулки, храми тощо. На його честь названо астероїд 5612 Невський.

Олександро-Невська лавра у Санкт-Петербурзі. Він є небесним покровителем Петербурга.

У Російській імперії у 1725–1917 роках існувала державна нагорода — Орден Святого Олександра Невського. У 1942 році в СРСР було засновано Орден Олександра Невського — військову нагороду для командирів Червоної Армії.

1938 року Сергій Ейзенштейн зняв пропагандистський фільм «Олександр Невський», присвячений Льодовому побоїщу, у 1991 року у Росії вийшов фільм «Житіє Олександра Невського», у 2008 році «Олександр. Невська битва».

Джерела

• Плахонін А. Г. Олександр Невський [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 572. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Толочко П. Русь — Мала Русь — руський народ у другій половині XIII—XVII ст.
• Буровский А. Оживший кошмар русской истории. Страшная правда о Московии. гл. 3. (рос.)
• Карамзин Н. М. История государства Российского. гл. 2. [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Dynastia Rurykowiczów 2. Всеволод «Велике гніздо» (пол.)
• Аверьянов К. А. Когда родился Александр Невский? [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Палеоросия. Древняя Русь: во времени, в личностях, в идеях. Научный журнал. 2020. № 1 (12). С. 46 — 53.

Попередник Андрій Ярославич

Великий князь Владимирський 1252-1263

Наступник Ярослав Ярославич