Стрюков Владислав Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрюков Владислав Геннадійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження23 жовтня 1980(1980-10-23)
Донецьк
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (33 роки)
Іловайськ
Псевдо«Стаф»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владисла́в Генна́дійович Стрюков (1980—2014) — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України; учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1980 року в місті Донецьк. У Коцюбинському закінчив ЗШ № 18, захоплювався бойовими мистецтвами та військовою справою. Працював на Білицькій меблевій фабриці. Здобув вищу освіту; працював на керівній посаді в мережі магазинів «АРГО».

В часі війн — доброволець, командир 3-го відділення 2-го взводу охорони спеціального призначення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Коли йшов: «А хто, як не я! Хто вас захистить? Це моя війна! Пробачте».

І на війні займався творчістю — перешивав жилети й поліпшував елементи зброї.

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті».

Вдома лишилися дружина й донька Іванна. Похований у Коцюбинському Київської області.

На пошанування Владислава Стрюкова в Коцюбинському встановлена пропам'ятна дошка.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
  • Почесний громадянин селища Коцюбинського
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 15
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня