Мандрил звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мандрил звичайний
Мандрил звичайний
Мандрил звичайний
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: ссавці (Mammalia)
Ряд: примати (Primates)
Родина: мавпові (Cercopithecidae)
Рід: Мандрил
Вид: Мандрил звичайний
Біноміальна назва
Mandrillus sphinx
Linnaeus, 1758
Поширення звичайного мандрила
Поширення звичайного мандрила
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mandrillus sphinx
ITIS logo.jpg ITIS: 573031
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mandrillus sphinx

Мандрил звичайний (лат. Mandrillus sphinx) — представник роду Мандрилів родини Мавпові.

Опис[ред.ред. код]

Мандрил звичайний

Загальний розмір цієї мавпи коливається від 56 до 81 см. Самиці мандрилів помітно відрізняються від самців: вони в 2-3 рази легше самців та меньші за зростом. Тіло мандрила велике, розміром із собаку коллі, голова величезна з масивною виступаючою мордою. З боків довгого носа тягнуться здуття, порізані поздовжніми борознами. Очі сидять глибоко. Шерсть на тілі довга, густа.

Колір здуття яскраво—блакитний, ніс, виступаючий довгою смужкою між ними, і ніздрі — червоні. Щічні чубчики і вуса білуваті, борода жовта або помаранчева. Вуха м'ясного кольору. Шерсть на верхній стороні тулуба маслиново—коричнювата, на нижній — сріблясто—сіра. Околохвосна шкіра гола, має червонувато—фіолетовий колір, сідничний мозоль фіолетовий. Самиці в цілому менш яскраво забарвлені, у них відсутні сині щічні здуття.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Тримаються зазвичай в дощових і скелястих лісах, більшу частину часу проводять на землі, але харчуються та сплять на деревах. Мандрили всеїдні. Зустрічаються сімейними групами. Мандрили — це доволі агресивні і забіякуваті тварини. Вони часто відвідують сусідні з лісом посіви й села.

Вагітність триває до 245 днів. Малюки мандрили забавні і грайливі. З віком вони поступово набувають рис дорослих і вдача їх псується. У неволі мандрили злісні, часто б'ються, і в результаті багато хто з них виявляються із знівеченими кінцівками.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Це африканський ендемік. Мешкає звичайний мандрил у Камеруні, Екваторійальній Гвінеї, Габоні, Республіці Конго.

Джерела[ред.ред. код]

  • Thomas Geissmann: Vergleichende Primatologie. Springer-Verlag, Berlin u. a. 2003, ISBN 3-540-43645-6.
  • Groves C. In Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference. 3rd edition, Johns Hopkins University Press, 2005. 163 ISBN 0-8018-8221-4