Манучаров В'ячеслав Рафаельович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Манучаров
рос. Вячеслав Рафаэльевич Манучаров
В'ячеслав Манучаров, 2017
В'ячеслав Манучаров, 2017
В'ячеслав Манучаров, 2017
Ім'я при народженніМанучаров В'ячеслав Рафаельович
Народився6 жовтня 1981(1981-10-06) (43 роки)
Москва, СРСР
Громадянство Росія
Діяльністьактор
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності1999 — нині
IMDbID 2102708
Нагороди та премії
заслужений артист Росії
CMNS: В'ячеслав Манучаров у Вікісховищі

В'ячеслав Рафаельович Манучаров (нар. 6 жовтня 1981, Москва, СРСР) — російський актор театру і кіно та пропагандист. Підтримує Путінський режим та війну проти України.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 жовтня 1981 року в родині директора першої хутряної фабрики міста Москви Рафаеля Манучарова та директора салону «Чародійка» Надії Шепелєвої-Копєйко. В'ячеслав походить з давнього вірменського роду Манучарянц (таким спочатку було прізвище предків актора по батьківській лінії), по материнській лінії веде історію від старовинного дворянського роду корінних москвичів Князів Шепелєва, що були в прямому спорідненні з Мусін-Пушкіними. Його бабуся, Шушаніка Манучарянц, була особистим секретарем і бібліотекарем В. І. Леніна[2]. У дитячий сад він не ходив, його вихованням займалася бабуся, дружина генерала; влітку В'ячеслав постійно проводив час на генеральських урядових дачах у Передєлкіно, Цхалтубо (Грузія) та Саулкрасти (Латвія)[3].

В'ячеслав навчався в школі з хімічним ухилом при хімфаку МДУ. Будучи школярем, почав зніматися в «Простих істинах» — першому російському молодіжному серіалі. 2003 року закінчив Театральне училище ім. Щукіна (курс Р. Овчинникова). В 2003—2009 роках працював у Російському академічному молодіжному театрі.РАМТ

У 2008 році В'ячеслав прийняв пропозицію стати актором найяскравішого проекту року — шоу пародій «Велика різниця». За всі роки роботи в проекті В'ячеслав зіграв найвідоміших і популярних персон російського та світового шоу-бізнесу. У 2009 році на великі екрани виходить фільм «Ласкавий травень». В'ячеслав грає головну роль — Андрія Разіна. Фільм має великий успіх на території Росії і країн СНД. У 2010 році на Першому каналі з В'ячеславом стартувало кулінарне шоу "Смак Життя". Його співведучою стала Вікторія Агапова. [1] У грудні 2011 року В'ячеслав Манучаров покинув проект "Велика різниця".

У 2011 році почав вести на Муз-ТВ програми «10 приводів закохатися» і «Cosmopolitan: Відеоверсія». З 31 серпня 2013 веде музичне шоу «З пісні слів не викинеш!» на каналі НТВ". З 2012 року працює в трупі Театру Естради імені Аркадія Райкіна (Санкт-Петербург).

Санкції

[ред. | ред. код]

У червні 2024 року проти Манучарова введено персональні санкції ЄС за підтримку путінського режиму.[4]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У квітні 2010 року одружився зі студенткою Вікторією Селіверстовою (1988—2017)[5]; в шлюбі в жовтні народилася дочка Аріна. Через рік пара розлучилася.

У березні 2015 року в Нью-Йорку в цивільному шлюбі з американкою російського походження Дорою Надеждиной народилася дочка Ніна, в січні 2017 року син Данило.

Визнання та нагороди

[ред. | ред. код]
На прем'єрі фільму "Ласковий май "у жовтні 2009 року

Театральні роботи

[ред. | ред. код]

«Велика різниця»

[ред. | ред. код]

Були спародійовано:

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1999 с Прості істини Простые истины Павло Бєлкін
2002 с Мій кордон Моя граница Бормут (рядовий)
2003 ф Трапеція (Італія) Трапеция (Италия) хлопчик
2003 ф Чудо-парк (короткометражний) Чудо-парк (короткометражный)
2003 ф Російський ковчег Русский ковчег солдат
2003 ф Медовий місяць Медовый месяц Колька
2004 ф Викрадачі книг Похитители книг рожевощокий
2004 ф Сищик Сыщики 3 (фильм 9. «По трамвайному билету») другий кишеньковий злодій
2005 ф Ад'ютанти любові Адъютанты любви Ежен Богарне
2005 ф Аеропорт 22 серія Аэропорт епізод
2006—[[Закон і порядок у кіно|Закон і порядок]] с Закон и порядок. Преступный умысел Рудик (патологоанатом)
2006 ф Папараца Папараца Антон
2006—[[Кодекс честі-3 у кіно|Кодекс честі-3]] с Кодекс чести-3 фільм 1 Гриша
2007 ф Смокінг по-рязанськи Смокинг по-рязански Семен Ратько
2007 с Татусеві дочки Папины дочки заробітчанин
2008 ф Небезпечний зв'язок Опасная связь Ігор
2008 с Моя прекрасна няня Моя прекрасная няня (серия 149. «Утечка информации») Олег, артист мюзиклу
2008 ф П'ять кроків по хмарах Пять шагов по облакам  — ведучий заходу
2009 ф Останній вагон Последний вагон пасажир
2009 ф Лапа моя (короткометражний фільм, 2009) Лапа моя головна роль
2009 ф Ласковий май Ласковый май Андрій Разін
2009 ф Анна Кареніна Анна Каренина Микола Щербацький
2009 ф Відблиски Отблески Ігор Дмитрович Шевцов
2010 ф Глухар в кіно Глухарь в кино Олег Петрович Зінкевич, мажор
2010 ф Хроніки зради Хроники измены Єгор
2010—[[Робінзон у кіно|Робінзон]] с Робинзон 'Сергій Балаян'
2010 ф Діаманти. Крадіжка Бриллианты.Похищение продавець діамантів реж. Рустам Хамдамов
2010 ф Будинок зразкового утримання Дом образцового содержания Ігор
2010 с Щастя є Счастье есть Павло Каменський, викладач
2011 ф Кохання-зітхання 3 Любовь-морковь 3 Міша
2011 ф Моя шалена родина Моя безумная семья Максим
2013 ф Країна хороших діточок Страна хороших деточек Повноважний представник
2013 ф До побачення, хлопчики До свидания, мальчики Олексій Єгоров
2014 ф Хлопчики+дівчатка= Плоский
2014 с Бігуча від кохання Бегущая от любви Віктор Панков
2016 с Опікун Опекун Ігор Мещеряков
2016 ф Шоколадна фабрика
2017 с Чисто московські вбивства Чисто московские убийства Сергій Єрохін
2018 ф Короткі хвилі
2018 с Декабристка Декабристка Соболев
2019 с Пекар і красуня Пекарь и красавица ведучий
2019 с Утриманки Содержанки ведучий

Музична творчість

[ред. | ред. код]
  • 2011 — Записав декілька ретро-шлягерів, виконуваних на світських заходах[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Центр «Миротворець»: Манучаров В'ячеслав Рафаельович. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  2. ↑ Екатерина Филимонова. Вячеслав Манучаров: «Если бы я не сбросил 40 килограммов, Семенович меня бы не подняла». 7 дней. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
  3. ↑ Манучаров Вячеслав. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  4. ↑ Мати Кадирова, Охлобистін та ФСБшники. Хто увійшов у 14-й санкційний список ЄС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
  5. ↑ Бывшая жена Вячеслава Манучарова умерла от инсульта на 30-м году жизни. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 16 березня 2022.
  6. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 3 мая 2018 года № 182 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
  7. ↑ Официальный сайт Театра эстрады имени А. Райкина. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  8. ↑ Официальный сайт актёра театра и кино. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2014.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манучаров В'ячеслав Рафаельович

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Манучаров_В%27ячеслав_Рафаельович&oldid=43724301