Маражо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маражо
порт. Ilha de Marajó
Острів Маражо, пляж

Карта
Розташування острова Маражо
Розташування острова Маражо
Розташування острова Маражо
Географія
0°59′00″ пд. ш. 49°35′00″ зх. д. / 0.98333° пд. ш. 49.58333° зх. д. / -0.98333; -49.58333Координати: 0°59′00″ пд. ш. 49°35′00″ зх. д. / 0.98333° пд. ш. 49.58333° зх. д. / -0.98333; -49.58333
Континент Південна Америка
Місцерозташування Південна Америка
річка Амазонка
Акваторія Амазонка
Група островів дельта Амазонки
Площа 40 100  км² (35-те місце)
Довжина 297  км
Ширина 204  км
Найвища точка 40 м
Країна
Бразилія Бразилія
Регіон штат Пара
Район мезорегіон Маражо
Населення 533 397 осіб (2015)
Маражо. Карта розташування: Бразилія
Маражо
Маражо
Маражо (Бразилія)
Пара
Маражо
Маражо
Маражо (Пара (штат)|Пара)
Мапа

CMNS: Маражо у Вікісховищі

Маражо[1] (порт. Ilha de Marajó) — найбільший річковий острів планети (хоча на північному сході омивається Атлантичним океаном) й найбільший острів Бразилії[2]. Розміщений у дельті річки Амазонка в штаті Пара.

Географія[ред. | ред. код]

Площа острова 40 100 км², що робить його 35 островом у світі за площею. Рельєф острова низовинний. Хоча його північно-східна берегова лінія омивається Атлантичним океаном (що часто ставить під сумнів його лідерство серед найбільших річкових островів планети), потік води з Амазонки настільки великий, що море біля її гирла абсолютно прісне на значній відстані від берега.

Острів лежить у субекваторіальному кліматичному поясі майже безпосередньо на екваторі.[3]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[4]. В літні місяці вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній[4]. У літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити тропічні циклони. У віддалених від моря частинах острова взимку може бути сухіший сезон[4].

У центрі острова велике озеро Арарі, рівень води в якому дуже залежить від пори року.

З рослинності на острові превалює саванна формація. На узбережжі заболочені мангрові ліси (помаранчевий).

Історія[ред. | ред. код]

Острів Маражо відомий археологічною культурою Маражоара, яка існувала на ньому у 600—1300 роках.

Цікавий факт: під час епідемії грипу 1918—1919 років, відомої як «іспанка», Маражо був єдиною значною населеною територією, де не було зареєстровано жодного випадку хвороби.

Населення[ред. | ред. код]

Населення острова у 2015 році становило 533 397 осіб, найбільше місто Бревіс — 99 080 осіб (2016). Велике місто Белен розташоване на південь від острова, через південну протоку Амазонки (відому як річка Пара).

Господарство[ред. | ред. код]

На острові розвинене сільське господарство з численними плантаціями та тваринницькими комплексами — фазендами. Головною свійською твариною на острові виступає інтродукований водяний буйвіл (Bubalus bubalis), поголів'я якого перевищує кількість людського населення острова.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас світу, 2005.
  2. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  3. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  4. а б в ФГАМ, 1964, с. 20.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]