Маркшейдерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макшейдерські роботи. Г.Агрікола. De Re Metallica (1556)

Маркшейдері́я (від нім. Markмежа, кордон і нім. scheiden — розділяти) — галузь гірничої справи, що стосується просторово-геометричних вимірювань (маркшейдерських знімань) у надрах Землі і на відповідних ділянках її поверхні з наступним зображенням контурів розміщення в них корисних і шкідливих (для технології переробки) компонентів, властивостей вміщуючих порід, просторового розташування виробок, процесів деформації порід і земної поверхні у зв'язку з гірничими роботами на планах, картах і розрізах; моделюванням форм залягання корисних копалин, їх показників та фізико-хімічних процесів у надрах, а також відображення динаміки виробничого процесу гірничого підприємства. Роботи виконуються за допомогою маркшейдерських приладів. Дані маркшейдерії синтезуються в гірській графічній документації, що являє собою креслення, отримані методом геометричної проекції. Маркшейдерія є комплексною наукою і тісно пов'язана з багатьма науковими дисциплінами: математичними, фізико-технічними, астрономо-геодезичними, геолого-мінералогічними і геологорозвідувальними, а також з технологією розробки родовищ і будівельною справою.

Завдання[ред.ред. код]

Маркшейдерія - невід'ємна частина всіх стадій гірничого виробництва. Виконання маркшейдерських робіт здійснюється маркшейдерською службою, що входить до складу гірничого підприємства або організації, що веде розвідку родовища, проектування і будівництво гірничого підприємства. При детальній розвідці родовищ корисних копалин в завдання маркшейдерської служби входить побудова опорної мережі, зйомка земної поверхні, перенесення проекту розташування розвідувальних виробок в натуру, зйомка всіх пройдених розвідувальних виробок, а також природних і штучних оголень гірських порід. Спільно з геологами маркшейдери на основі зйомок складають креслення гірничої графічної документації, що відображають обсяг виконаних розвідувальних робіт, ситуацію земної поверхні, форму і розміри тіл корисної копалини, його якість, властивості вміщуючих порід, а також беруть участь в підрахунку геологічних запасів. При проектуванні гірничих підприємств маркшейдери беруть участь у проектно-вишукувальних роботах, у проектуванні кордонів гірничих підприємств і систем розробки родовища, розміщенні будівель і споруд, що підлягають будівництву на площах залягання корисних копалин, у встановленні заходів охорони споруд від шкідливого впливу гірничих розробок, складанні календарних планів розвитку гірничих робіт; перевіряють правильність запроектованих співвідношень геометричних елементів генерального плану поверхні, проводять підрахунок промислових запасів. При будівництві гірничих підприємств маркшейдерської службою здійснюється побудова мережі опорних пунктів і перенесення геометричних елементів проекту будівництва в натуру, перевіряється правильність виконання запроектованого співвідношення геометричних елементів при монтажі підйомних установок і армуванні шахтних стовбурів, задаються напрямки гірничих виробок, виконуються виконавчі зйомки і готується необхідна для експлуатації родовища гірська графічна документація.

При експлуатації родовищ маркшейдерської службою реєструється динаміка виробничого процесу гірничого підприємства і складаються креслення гірничої графічної документації; у міру просування гірничих виробок уточнюються умови залягання родовищ і форма тіл корисних копалин, їх якість, властивості вміщуючих порід, складаються графіки, що відображають структуру родовищ, форму тіл корисних копалин, їх якість і розподіл корисних компонентів, властивості вміщуючих порід, а також динаміку процесу зрушення гірських порід та інші явища, знання яких необхідно для вирішення питань удосконалення технології розробки родовищ і планування розвитку гірничих робіт; задаються напрямки гірничих виробок, розробляються заходи щодо безпечного ведення гірничих робіт поблизу небезпечних зон і здійснюється контроль за їх виконанням; виробляються спостереження за зрушенням гірських порід і проявами гірського тиску, розробляються заходи охорони будівель, споруд, природних об'єктів і гірських виробок від шкідливого впливу гірничих робіт; проводиться облік руху промислових запасів, втрат і збіднення корисних копалин. При ліквідації або консервації гірничих підприємств маркшейдерська служба визначає повноту вилучення корисної копалини і поповнює на момент ліквідації або консервації креслення гірничої графічної документації.

Історія[ред.ред. код]

Маркшейдерія виникла одночасно з гірничою справою. Завдання, пов'язані з вимірами у копальнях, вирішувалися з глибокої давнини. Ще в 16-14 століттях до н. е. в Єгипті будували на площині зменшені масштабні зображення гірських виробок. Герон Олександрійський ( бл. 1 століття ) вперше описав спосіб підземної зйомки та її орієнтування. Коротке зведення способів вирішення маркшейдерських завдань дав німецький вчений Ґеорґіус Аґрікола ( 16 століття ).

Встановлення назви та розвиток як науки[ред.ред. код]

Перша книга, яка була повністю присвячена маркшейдерській справі, вийшла 1686 р. у Німеччині: І. Фойгтель "Підземна геометрія або маркшейдерське мистецтво".

Фахівців, які займалися просторово-геометричними вимірами, пов'язаними з гірничою справою, називали гірськими геометрами. Термін «Маркшейдерія» встановився в 40-х роках 20 століття, і йому передували терміни: підземна геометрія, гірське землемірство ( А. Мартов, 1777 ), гірська топографія, рудникова топографія ( Г. А. Тіме, 1884, 1890 ), маркшейдерське мистецтво, гірська геодезія ( Л. А. Сакс, 1886, В. І. Бауман, 1900, 1905 ), гірська геометрія ( П. Леонтовський, 1906 ).

У кінці 19 і в 1-ій половині 20 століть у Російській імперії розробкою теорії і практики маркшейдерії займалися великі російські вчені: В. І. Бауман, П. Леонтовський, П. К. Соболевський, І. Бахурін, М. Г. Келль, Д . М. Оглоблін.

У СРСР маркшейдерія отримує подальший розвиток: розробляється методика геометризації родовищ і формується наукова дисципліна «геометрія надр» ( П. К. Соболевський, П. А. Рижов, І. М. Ушаков та інші ), створюється методика вивчення деформації гірських порід і розрахунку елементів їх зрушення ( І. Бахурін, С. Г. Авершин, В. Коротков та інші ). Ці роботи дозволили створити правила охорони споруд та природних об'єктів від шкідливого впливу підземних розробок в СРСР і покласти початок формуванню у складі маркшейдерії дисципліни «Зрушення гірських порід».

За кордоном у 20 столітті подальший розвиток маркшейдерської науки отримав своє відображення в працях О. Німчіка ( ФРН ), К. Нойберт ( НДР ), Ф. Чехури ( ЧССР ), А. Тарци-Горноха ( УНР ), З. Ковальчика ( ПНР ) та інших вчених.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Гірнича справа Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.