Марсіо Сантос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марсіо Сантос
Márcio Santos - AC Fiorentina 1994-95.jpg
Марсіо Сантос (праворуч) під час
виступів за «Фіорентину». 1994 рік.
Особові дані
Повне ім'я Марсіо Роберто дос Сантос
Народження 15 вересня 1969(1969-09-15) (49 років)
  Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 187 см
Вага 85 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
198?-1987 Бразилія «Новорізонтіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987–1990 Бразилія «Новорізонтіно» 53 (3)
1990–1991 Бразилія «Інтернасьйонал» 23 (2)
1992 Бразилія «Ботафогу» 22 (0)
1992–1994 Франція «Бордо» 56 (4)
1994–1995 Італія «Фіорентина» 32 (2)
1995–1997 Нідерланди «Аякс» 21 (1)
1997 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 0 (0)
1997–1999 Бразилія «Сан-Паулу» 37 (1)
2000 Бразилія «Сантус»  ? (?)
2001 КНР «Цзінань Тайшань»  ? (?)
2001 Бразилія «Гама»  ? (?)
2001 КНР «Шаньдун Лунен»  ? (?)
2002 Бразилія «Жундіаї» ? (?)
2003 Болівія «Болівар» 2 (0)
2003 Бразилія «Жоїнвіль»  ? (?)
2004–2006 Бразилія «Португеза Сантіста»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1992 Бразилія Бразилія (ол.) 6 (1)
1990–1997 Бразилія Бразилія 42 (5)
Чемпіонат світу
Золото США 1994
Кубок Америки
Срібло Чилі 1995
Золото Болівія 1997

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Марсіо Сантос (порт. Márcio Santos, нар. 15 вересня 1969, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, у Європі за «Бордо», «Фіорентину» та «Аякс», а також національну збірну Бразилії. У складі збірної — чемпіон світу (1994) та володар Кубка Америки (1997).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 15 вересня 1969 року в місті Сан-Паулу. Марсіо Сантос розпочав кар'єру в клубі «Новорізонтіно», з якою він пройшов від аматорської ліги до Серії В чемпіонату Бразилії. Потім Марсіо грав за «Інтернасьйонал» та «Ботафогу». Після отримання «Срібного м'яча», що присуджується найкращим гравцям першості Бразилії, Марсіо виїхав до Європи, де виступав за французький «Бордо», що вийшов у Лігу 1, де провів 2 сезони.

Влітку 1994 року Марсіо перейшов в італійську «Фіорентину». Перед першістю президент клубу Чеккі Горі пообіцяв, що якщо бразилець заб'є в сезоні 6 голів, то він йому влаштує вечерю з Шерон Стоун, прихильником якої був Марсіо. Проте сезон для «Фіорентини» не вдався: клуб зайняв 10 місце у серії А, а сам бразилець забив лише двічі і ще два голи відправив у власні ворота.

У 1995 році Марсіо перейшов в «Аякс», де він планувався як заміна Франка Райкарда. Однак за два сезону бразилець провів 21 матч, причиною чого стали численні травми і гра Франка де Бура, який мав тверде місце в основі команди. Також бразилець став найшвидшим гравцем, вилученим з поля в чемпіонаті Нідерландів: у матчі з ПСВ він отримав червону картку вже на 19-й секунді зустрічі[1].

У 1997 році він повернувся до Бразилії, де грав за «Атлетіко Мінейро», «Сан-Паулу»[2] та «Сантос». Потім він грав у невеликих бразильських клубах, в Китаї і Болівії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Португеза Сантіста», за який виступав протягом 2004—2006 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У складі збірної Бразилії Марсіо дебютував 12 вересня 1990 року в товариській грі з Іспанією, в якій бразильці програли 0:3[3]. Наступного року він поїхав зі збірною на Кубок Америки 1991 році у Чилі, де провів 4 гри і разом з командою здобув «срібло»[4].

1992 року захищав кольори олімпійської збірної Бразилії. У складі цієї команди провів 6 матчів, забив 1 гол.

У 1994 році Марсіо грав у складі збірної на чемпіонаті світу у США, де провів 7 матчів і забив 1 гол (у ворота Камеруну)[4][5]. Марсіо Сантос, єдиний з бразильців, що не забив післяматчевий пенальті у ворота збірної Італії, але це не завадило Бразилії стати чемпіоном світу.

У 1997 році Марсіо поїхав на свій другий Кубок Америки у Болівії, здобувши того року титул континентального чемпіона, але не провів жодної гри. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 42 матчі, забивши 5 голів.[4].

Після кар'єри[ред. | ред. код]

Завершивши кар'єру гравця, Марсіо зайнявся бізнесом, відкривши торговий центр в Балнеаріу-Камборіу. 19 квітня 2008 року Марсіо пережив інсульт і був поміщений в госпіталь в Балнеаріу-Камборіу, однак через 7 днів покинув лікарню[6].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Інтернасьйонал»: 1991
«Аякс»: 1995/96
«Сан-Паулу»: 1998
«Гама»: 2001

Збірна[ред. | ред. код]

Бразилія: 1994
Бразилія: 1997

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "D+", Placar — Tabelão 97, Editora Abril, 1997, pág. 15
  2. "Diretoria libera Márcio", Lance!, 25/3/1999, pág. 13
  3. Spain — Brazil[недоступне посилання з квітень 2019]
  4. а б в Профіль на cbf.com.br. Архів оригіналу за 18 березень 2009. Процитовано 8 серпень 2017. 
  5. Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
  6. Márcio Santos deve sair do hospital nesta наприклад четвертий, após AVC

Посилання[ред. | ред. код]