Мартин полярний
| ?Мартин полярний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Мартинові (Laridae) |
| Підродина: | Мартинові (Larinae) |
| Рід: | Мартин (Larus) |
| Вид: | Мартин полярний |
| Біноміальна назва | |
| Larus hyperboreus Gunnerus, 1767 | |
 Ареал полярного мартина Гніздування Осіле проживання Зимування | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Larus hyperboreus |
 Віківиди: | Larus hyperboreus |
 EOL: | 1049571 |
 ITIS: | 176808 |
 NCBI: | 119637 |
| Fossilworks: | 369045 |
Мартин полярний[1] (Larus hyperboreus) — вид птахів з родини мартинових (Laridae). Поширений у полярних областях. В Україні рідкісний залітний птах[2].
Мартин полярний — один з найбільших мартинів, що досягає 64-65 см в довжину. Вага — 1,5-2 кг. Має блідий колір оперення: основний колір білий, спина і крила блакитно-сірі, кінчики крил білі. Дзьоб жовтий, ноги жовтувато-рожеві.
Поширений в Європі, Азії та Америці. Мешкає на скелястих узбережжях материків і островів; рідше в приморських частинах тундри.
Мартин полярний, як і більшість мартинів, всеїдний. До його раціону входять риба, молюски, трупи тварин, морські зірки, яйця та пташенята, дрібні ссавці, ягоди.
Птах схильний селитися поблизу пташиних базарів і регулярно стягувати з їх населення «данину» в вигляді яєць та пташенят, завдяки чому отримав у російській мові назву «бургомистр»[3].
Гнізда найчастіше влаштовує на скелях край обривів. Птахи гніздяться одинокими парами або невеликими колоніями. У кладці зазвичай 2-3 яйця. Кладку висиджують обоє батьків протягом 27-28 днів.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- ↑ Larus hyperboreus Gunnerus, 1767 - Бургомистр. Институт проблем экологии и эволюции им. А.Н. Северцова РАН. Архів оригіналу за 22 березня 2018.
- Harrison, Peter (1996). Seabirds of the World. Princeton: Princeton University Press. ISBN 0-691-01551-1.(англ.)
- Bull, John; Farrand, Jr., John (April 1984). The Audubon Society Field Guide to North American Birds, Eastern Region. New York: Alfred A. Knopf. ISBN 0-394-41405-5.(англ.)
- Glaucous gull [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.], Alaska Seabird Information Series
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |