Маруся Богуславка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маруся Богуславка
Інформація
Ім'я Марія
Стать жін

Мару́ся Богусла́вка — легендарна героїня українського фольклору XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Богуславку взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33) років. Та вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне єднання з землею свого походження.

Походження та примітки[ред. | ред. код]

Записано в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря Ригоренка з села Краснокутськ, надруковано в «Записках о Южной Руси» (т. І, стор. 210—214).

Відомо більше двадцяти п'яти варіантів думи, записаних з 1850 по 1932 роки. Дума багато разів досліджувалася та широко використовувалася в літературі. Тарас Шевченко передрукував її в своєму букварі; Михайло Старицький на основі цього народного твору написав драму «Маруся Богуславка»; українській радянський композитор Олександр Свєшніков написав балет «Маруся Богуславка».

У думі знайшли відображення високі патріотичні почуття, глибока віра народу в своє визволення від турецького ярма. Відзначається дума довершеністю художньої форми. В змалюванні картин турецької неволі і визволення невільників вона має багато спільного з думою «Іван Богуславець» і невільницькими плачами.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Марусі Богуславки названо пластовий курінь УПЮ число 46 імені Марусі Богуславки.[1]

У літературі[ред. | ред. код]

У музиці[ред. | ред. код]

У драматургії[ред. | ред. код]

У мистецтві[ред. | ред. код]

Серед художників до цього образу зверталися: Дерегус М. Г., Скирда Ю. А. та ін.

У кінематографі[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Українські народні думи. У 5 т. — Т. 1. Думи раннього козацького періоду / Упор. М. К. Дмитренко, Г. В. Довженок (тексти), С. Й. Грица (мелодії) та ін. Передмови: М. К. Дмитренко, С. Й. Грица, статті, коментарі, примітки Г. В. Довженок, А. Ю. Ясенчук, Т. М. Шевчук, О. І. Шалак, Н. М. Пазяк, І. І. Кімакович. — К., 2009;
  • Шевчук Тетяна. Темниця і храм: концепт світла в українських народних думах (міфологічні структури в думі про Марусю Богуславку) // Мова та історія. Зб. наукових праць. — К., 2012/2013. — Вип. 228. — С. 3—17.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Курінь ч. 46 ім. Марусі Богуславки
  2. Захарчук, Н. В. (2013). Творча концепція балетмейстера Миколи Трегубова. Мистецтвознавчі записки (24). с. 218–226. ISSN 2226-2180. Процитовано 2021-05-18.