Маруся Богуславка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богуслав, пам'ятник Марусі Богуславці

Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Марусю взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Знаменита козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невольників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33 роки) років. Дивно, вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження.

Походження та примітки[ред.ред. код]

Записано в першій половині 50-х років XIX ст. від кобзаря Ригоренка з с. Краснокутськ, Харківської обл. Друкується за кн. «Записки о Южной Руси», т. І, стор. 210—214.

Відомо більше десяти варіантів думи, записаних з 1850 по 1930 р. Дума багато разів досліджувалася та широко використовувалася в літературі. Шевченко передрукував її в своєму букварі; Старицький на основі цього народного твору написав драму «Маруся Богуславка»; радянський композитор А. Свєшніков написав балет «Маруся Богуславка».

В думі знайшли відображення високі патріотичні почуття, глибока віра народу в своє визволення від турецького іга. Відзначається дума довершеністю художньої форми. В змалюванні картин турецької неволі і визволення невільників вона має багато спільного з думою «Іван Богуславець» і так званими невільницькими плачами.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На честь неї названо 46 курінь УПЮ імені Марусі Богуславки.

У літературі[ред.ред. код]

У музиці[ред.ред. код]

У драматургії[ред.ред. код]

У мистецтві[ред.ред. код]

Серед художників до цього образу зверталися: Дерегус М. Г., Скирда Ю. А. та ін.

У кінематографі[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Українські народні думи. У 5 т. — Т. 1. Думи раннього козацького періоду / Упор. М. К. Дмитренко, Г. В. Довженок (тексти), С. Й. Грица (мелодії) та ін. Передмови: М. К. Дмитренко, С. Й. Грица, статті, коментарі, примітки Г. В. Довженок, А. Ю. Ясенчук, Т. М. Шевчук, О. І. Шалак, Н. М. Пазяк, І. І. Кімакович. — К., 2009;
  • Шевчук Тетяна. Темниця і храм: концепт світла в українських народних думах (міфологічні структури в думі про Марусю Богуславку) // Мова та історія. Зб. наукових праць. — К., 2012/2013. — Вип. 228. — С. 3-17.


Піноккіо Це незавершена стаття про літературного персонажа.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.