Марфіч Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марфіч Михайло Васильович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 13 березня 1972(1972-03-13)
Богдан, Рахівський район
Смерть 25 серпня 2014(2014-08-25) (42 роки)
Стила, Старобешівський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Миха́йло Васи́льович Ма́рфіч (1972—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1972 року в селі Богдан (Рахівський район, Закарпатська область). Створив родину; виховували дітей.

Мобілізований в червні 2014-го. Старший сержант, 51-ша окрема механізована бригада.

25 серпня 2014-го загинув в бою біля села Стила. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля н. п. Березне — Оленівка, під постійним артобстрілом; тоді ж поліг молодший сержант Пазин Тарас Іванович. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25-26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади.

Похований в Рахові. Вдома лишилася вдова Марфіч Віта Миколаївна та двоє синів. На час смерті батька один навчався у професійному училищі, а другий — у загальноосвітній школі.[1]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня,
  • почесний громадянин Рахова (18.12.2014)[2]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 4
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • на його честь перейменовано вулицю в Рахові.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]