Марчелло Баччареллі
Марчелло Баччареллі[1] (пол. Marcello Bacciarelli, 16 лютого 1731 — 5 січня 1818) — придворний художник польського короля доби пізнього бароко і раннього класицизму, італієць за походженням. Портретист. Малював також картини з історії Польщі, декоративні твори для палаців (плафони для Королівського замку в Варшаві). Масон.
Народився в Італії.
Навчався у Римі у Марко Бенефіаля (Marco Benefial). В 1750 р. його викликали в Дрезден, Саксонія, де узяли на службу до обраного королем Польщі Августа III. Після смерті короля переїхав до Відня, де для імператриці Марії Терезії виконав портрети родини. Потім з 1756 року оселився у Варшаві. Від 1766 року придворний художник польського короля Станіслава II Августа IV Понятовського. З 1768 р. отримав польське дворянство з власним гербом. Як генеральний директор піклувався палацами короля та його колекціями з мистецтва.
Був членом масонської ложі.[2]
У столиці Польщі зустрів художника-італійця Бернардо Беллотто (засновник Академії мистецтв у Варшаві), який працював у Дрездені, Відні і Варшаві.
Якісь його роботи перебували наприкінці XIX століття у палаці в с. Тартаків[3].
Мав учнів; зокрема, Едвард Раставецький називав його учнем Петрановича (але не вказував імені),[4] поляків, серед яких Александер Кучарский, Казімеж Войняковський.
Помер у Варшаві. Похований у катедральній базиліці св. Яна Варшави.
- плафони для Великої зали, Мармурової та Аудієнц-зали Королівського замку в Варшаві
- «коронаційний портрет короля Станіслава Августа Понятовського» у повний зріст
- профільний портрет-погруддя Станіслава Августа Понятовського
- «портрет Ізабелли Понятовської», сестри короля Станіслава Августа
- портрет принцеси Курляндської Ганни Шарлоти Доротеї Бірон
- портрет другої дружини маршалка Павла Карла Сангушка Барбари з Дунінів Сангушкової
- портрет Яна Клеменса Браницького
- «портрет Людвіга Шимона Гутаковського» (погруддя)
- алегорична композиція «муза Калліопа»
- «воєвода Радзіміньський» з Гнезно (Львівська галерея мистецтв, Україна)
- «автопортрет» (Національний музей (Варшава))
-
Велика зала Королівського замку Варшави -
Зала з картинами Каналетто-Беллотто -
Мармурова зала -
Мала капличка замку -
Барбара Санґушкова. 1757 рік
-
Станіслав Август Понятовський (1732—1798), коронаційний портрет
-
Принцеса Курляндська Ганна Доротея Бірон
-
Понятовський (1732—1798), портрет в профіль
-
Король Станіслав Август,Львівська національна галерея мистецтв
- ↑ Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 410.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Tartaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 217. (пол.)
- ↑ Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — t. II. — S. 99. (пол.)
- Український портрет XVI—XVIII століть: Каталог-альбом, Видання друге. — К.: Артанія Нова, Хмельницький: Галерея, 2006. — 351 с.
- Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. — Р. 66.
- Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art, 3, pp. 14–15, New York, Grove, 1996. — ISBN 1-884446-00-0. (англ.)
- Народились 16 лютого
- Народились 1731
- Померли 5 січня
- Померли 1818
- Поховані в базиліці святого Яна
- Кавалери ордена Золотої шпори
- Італійські барокові живописці
- Польські художники
- Художники XVIII століття
- Художники, чиї твори перебувають у суспільному надбанні
- Італійські масони
- Польські масони
- Уродженці Рима
- Митці, пов'язані з Августом III Саксонським
- Придворні художники Станіслава Августа Понятовського