Квідзин
Квідзин Kwidzyn | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
53°44′ пн. ш. 18°55′ сх. д. / 53.733° пн. ш. 18.917° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Поморське воєводство | ||||
Столиця для | Квідзинський повіт | ||||
Засновано | 1233 | ||||
Магдебурзьке право | 1336 | ||||
Площа | 21,54 км² | ||||
Населення | 38632 (2011)[1] | ||||
· густота | 1762 (2008[2]) осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 42 м | ||||
Міста-побратими | Целле (1993)[3], Бар, Улофстрем, Ґубін | ||||
Телефонний код | (48) 55 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | GKW | ||||
GeoNames | 7532624 | ||||
OSM | ↑1551638 ·R (Квідзинський повіт) | ||||
SIMC | 0932790 | ||||
Поштові індекси | 82-500 до 82-505 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | kwidzyn.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Квідзин у Вікісховищі |
Кві́дзин (пол. Kwidzyn, каш. Kwidzëno, нім. Marienwerder) — місто в північній Польщі, на річці Ліва. Адміністративний центр Квідзинського повіту Поморського воєводства.
У XI-му столітті в Помезанії існувало укріплене поселення під назвою Кведіс (у літописах згадується також як Кведін, Кідіно, Кедзин (лат. Quedin, Quidino, Quedzyn), яке, ймовірно, було знищено під час боїв у цих районах. У 1233 році поселення було відновлено Тевтонським орденом магістром Германном фон Балком як вихідний пункт з прусської Помезанії. У 1285—1587 роках столиця Помезанської єпархії. У 1466 році місто опинилося у складі Західної Пруссії. з 1772 центр департаменту, з 1818 р., регентство в провінції Західна Пруссія.
З кінця XVIII-го ст. почалася інтенсивна германізація, яка призвела до закриття польської школи в 1836 році. У 1828 році було прокладено тверду дорогу з Квідзина до річкового порту в Корзенево, в 1860 році були відкриті гідротехнічні споруди і прокладено каналізацію. У 1873 році прусським істориком Максом Теппеном у монографії Stadt Marienwerder була описана історія Квідзина. У 1883 р. було прокладено залізничну лінію, яка сполучала Мальборку із Грудзадземом.
У 1900 році була розпочата газифікація міста, а в 1909 році було введено в експлуатацію залізничне сполучення з Прабутами. З 1907 року за ініціативою Союзу поляків заснована приватна польська гімназія.
У 1919 році Тадеуш Одровський очолив Польську народну раду. З 1920 року і до початку Другої світової війни в місті діяли польське консульство та польські культурні та освітні організації. Незважаючи на антипольські настрої, що зростали з 1933 року, у 1937 році була створена польська молодша школа.
30 січня 1945 р. місто окупували загони 2-й ударної армії 2-го Білоруського фронту. Під час окупації червоноармійців Квідзин перетворився на польовий шпиталь, у якому перебували близько 20 тис. поранених. Під час того як залишити місто, радянські війська спалили історичну частину міста разом з ратушею.
Після того, як місто було передано польській адміністрації, цегла із згорілих будинків використовувалася для відбудови Варшави. Починаючи з 1950-х років у місті отримала розвиток харчова, керамічна та будівельна промисловість. На базі колишньої харчевні, створеної в 1934 році, було створено Вармінський плодоовочевий завод «Квідзин», створено Будинок молодіжної культури та обласний краєзнавчий музей. З середини 1960-х років почалася часткова відбудова площі Старого міста. У 1973 році розпочалося будівництво Квідзинського целюлозо-паперового заводу.
Після адміністративної реформи 1998 року Квідзин став містом у складі Поморського воєводства.
У травні 2007 р. у склепах Квідзину були знайдені залишки 3 тіл тевтонських магістрів, яких вдалося іденфікувати: Вернер фон Орсельн, Людольф Кеніга фон Ваттцау та Генрік фон Плаен. 23 вересня 2007 року в Квідзині сталася пожежа в управлінні старост (мерії).
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 18739 | 4021 | 13318 | 1400 |
Жінки | 19893 | 3743 | 12301 | 3849 |
Разом | 38632 | 7764 | 25619 | 5249 |
- Миколай Водка — польський лікар, астроном, званий також Абстеміус.[5]
- Роберт Віттгефт-Емден (1886—1960) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне.
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Mikołaj Wodka z Kwidzyna /1442-1494/. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 14 травня 2015.
- Kwidzyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 20. (пол.).— S. 20-30. (пол.)
- Квідзин // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 207. (пол.) (пол.)
- Joseph Bender: Begrenzung, Einteilung und Kirchen der ehemaligen Diözese Pomesanien. In: Zeitschrift für die Geschichte und Altertumskunde Ermlands, Band 2, Jahrgang 1861—1863, Mainz 1863, стор. 178—191(нім.)
- Georg Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig 1922, стор.130(нім.)
- v. Tettau: Volkssagen Ostpreußens, Litthauens und Westpreußens. Berlin 1837(нім.)
- Na Ziemi Ojców, Rocznik Ziem Zachodnich i Północnych, 1962, Towarzystwo Rozwoju Ziem Zachodnich, s. 205. (пол.)
- Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski, Elżbieta Bajkiewicz-Grabowska (red.), Iwona Swenson (red.), Zofia Aleksandrowicz, Warszawa: PWN, 1998, s. 358, ISBN 83-01-12677-9, OCLC 830195866. (пол.)
- «Miasta polskie w Tysiącleciu», przewodn. kom. red. Stanisław Pazyra, Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wrocław — Warszawa — Kraków, 1965—1967 tom I s. 385—386 (пол.)
- Czesław Czubryt-Borkowski (oprac.), Zygmunt Czarnocki (oprac.), Warszawa: Sport i Turystyka, 1988, s. 180, ISBN 83-217-2709-3, OCLC 830085367(пол.)
- Piotr Skurzyński «Warmia, Mazury, Suwalszczyzna» Wyd. Sport i Turystyka — Muza S.A. Warszawa 2004 s. 44–45 ISBN 83-7200-631-8(пол.)
- Oficjalna strona miasta [Архівовано 23 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ludność. Stan i struktura ludności oraz ruch naturalny w przekroju terytorialnym [Архівовано 12 Лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |