Кундрюче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Калінінський
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Свердловська міська рада
Рада Калінінська селищна рада
Код КОАТУУ: 4412745700
Облікова картка Калінінський 
Основні дані
Засноване 1922
Статус із 1957 року
Площа 2,19 км²
Населення 1735 (01.01.2011)[1]
Густота 792 осіб/км²
Поштовий індекс 94841
Телефонний код +380
Географічні координати 48°01′07″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.01861; 39.59250Координати: 48°01′07″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.01861; 39.59250
Висота над рівнем моря 276 м
Водойма р. Кундрюча
Відстань
Найближча залізнична станція: Довжанська
До станції: 4 км
До обл. центру:
 - залізницею: 114 км
 - автошляхами: 90 км
Селищна влада
Адреса 94800 Луганська обл., Свердловська міськрада, смт Калінінський, вул. Садова, 21
Карта
Калінінський. Карта розташування: Україна
Калінінський
Калінінський
Калінінський. Карта розташування: Луганська область
Калінінський
Калінінський

Кундрю́че — селище міського типу в Луганській області, адміністративно підпорядковане міській раді міста Довжанська. Раніше називалося Калі́нінський.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°1' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 2,19 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 9 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 4 км. Через селище протікає річка Кундрюча.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований 1932 року як селище Кундрюче у зв'язку з організацією радгоспу імені Калініна.

У 1957 році Кундрюче і шахтарське селище шахти «Довжанська-капітальна» були об'єднані під назвою селище міського типу Калінінський.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1939 осіб, з них 25,89 % зазначили рідною українську мову, 72,25 % — російську, а 1,86 % — іншу[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу селища виявлено поселення епохи бронзи, курганний могильник з 12 курганами, досліджений курган епохи бронзи.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.

Посилання[ред. | ред. код]