Кундрюче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Калінінський
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1922
Статус із 2024 року
Площа 2,19 км²
Населення 1735 (01.01.2011)[1]
Густота 792 осіб/км²;
Поштовий індекс 94841
Телефонний код +380
Географічні координати 48°01′07″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.01861; 39.59250Координати: 48°01′07″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.01861; 39.59250
Висота над рівнем моря 276 м
Водойма р. Кундрюча


Відстань
Найближча залізнична станція: Довжанська
До станції: 4 км
До обл. центру:
 - залізницею: 114 км
 - автошляхами: 90 км
Селищна влада
Адреса 94800 Луганська обл., Свердловська міськрада, смт Калінінський, вул. Садова, 21
Карта
Калінінський. Карта розташування: Україна
Калінінський
Калінінський
Калінінський. Карта розташування: Луганська область
Калінінський
Калінінський
Мапа

Кундрю́че (до 2016Калінінський) — селище в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°1' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 2,19 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 9 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 4 км. Через селище протікає річка Кундрюча.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований 1922 року як селище Кундрюче у зв'язку з організацією радгоспу імені Калініна.

У 1957 році Кундрюче і шахтарське селище шахти «Довжанська-капітальна» були об'єднані під назвою селище міського типу Калінінський.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1939 осіб, з них 25,89 % зазначили рідною українську мову, 72,25 % — російську, а 1,86 % — іншу[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу селища виявлено поселення епохи бронзи, курганний могильник з 12 курганами, досліджений курган епохи бронзи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.

Посилання[ред. | ред. код]