Медівниця приморська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Медівниця приморська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Медівниця (Lobularia)
Вид:
L. maritima
Біноміальна назва
Lobularia maritima
(L.) Desv., 1814

Медівниця приморська[1] (Lobularia maritima) — квіткова рослина родини капустяні (Brassicaceae). Назва виду maritima стосується переважно прибережних місць проживання.

Опис[ред. | ред. код]

Коротка річна або багаторічна трав'яниста рослина до 30 см, часто розгалужена біля основи. Листки 2–4 см, лінійно-ланцетні, розсіяні. Квітки близько 5 міліметрів у діаметрі, запашні, з чотирма білими округлими пелюстками (або рожевими, рожево-червоними, фіолетовими і бузковими) і є чотири чашолистки. Шість тичинок мають жовті пиляки. Квіти запилюються комахами. Плоди — численні подовжені волохаті стручки, вони приблизно 2.5 мм, обернено-яйцеподібні, кожен містить дві насінини. Насіння вузькокриле.

Поширення[ред. | ред. код]

Уродженець Середземномор'я і Макаронезії. Вид широко натуралізований в інших місцях в помірних областях. Часто зустрічається на піщаних пляжах і дюнах, але також може рости на оброблених полях, стінах, укосах і пустирях, переважно на вапняному ґрунті, на висоті 0–300 (2000) м над рівнем моря.

В Україні вид росте на смітниках, на морському березі, кам'янистих схилах, скелях — у Криму, рідко. Розводять у садах та парках, іноді дичавіє на всій території[2].

Використання[ред. | ред. код]

Молоде листя, стебла та квітки іноді використовуються як ароматизатор в салатах та інших стравах, де потрібна гострота. Має лікарське використання[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lobularia maritima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 120.
  3. Lobularia maritima. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 19.01.2022. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]