Мельник В'ячеслав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Олександрович Мельник
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Мельник В'ячеслав Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 11 грудня 1988(1988-12-11)
с. Сєвєрний, Усть-Янський улус, Якутія, РФ
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (26 років)
поблизу Донецька, Україна
Поховання Білокриниця
Псевдо Анчоус
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

В'ячесла́в Олекса́ндрович Ме́льник (позивний «Анчоус»; 11 грудня 1988, с. Сєвєрний Усть-Янського району Якутії (РФ) — 20 січня 2015, поблизу Донецька) — український військовик, навідник зенітно-артилерійського підрозділу 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис[ред. | ред. код]

Від 2 років проживав у с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області. У 1995—2004 навчався в Білокриницькій школі, після закінчення якої поїхав з батьками в Італію. Від 16 років почав працювати на фабриці, згодом — помічником столяра. Пізніше став водієм автобуса і займався перевезенням заробітчан.

Від 20 серпня 2014 року стає стрільцем 3 зенітного артилерійського взводу аеромобільно-десантного батальйону військової частини А0284[1]. Після двох місяців вишколу на Яворівському полігоні поїхав на фронт під Донецьк.

Загинув 20 січня 2015 у боях за аеропорт Донецька від крововтрати, численних проникаючих вогнепальних поранень грудної клітини та живота[2]. 20 січня група на 2-х БТР рушила забрати поранених до АД. В умовах щільного туману та за відсутності зв'язку — «глушили» терористи — десантники на БТР-ах потрапили у засідку. Під час бою БТР, в якому В'ячеслав здійснював штурм з іншими військовиками, врізався в будівельні конструкції аеропорту та вибухнув. Тоді ж загинули солдати Анатолій Доценко, Іван Євдокименко, Сергій Зулінський, Андрій Миронюк, Леонід Шевчук.

Похований 28 січня 2015 року.

Родина[ред. | ред. код]

З першою дружиною одружився у 18 років та шлюб розпався, від шлюбу з першою дружиною залишилися сини Юрій (2008 р. н.) та Артем (2011 р. н.).

У 2014 році напередодні мобілізації загинула друга дружина В'ячеслава Надія.

Залишилися батьки Олександр Петрович та Ірина Петрівна, сестри Ольга й Анжела.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Тернопільщина зустріла загиблого в АТО В'ячеслава Мельника на YouTube // Телекомпанія TV-4, 27 січня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg В загиблого Героя — 2 дітей-сиріт на YouTube // Телеканал ІНТБ, 28 січня 2015.