Очікує на перевірку

Мельник В'ячеслав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Олександрович Мельник
 Солдат
Загальна інформація
Народження11 грудня 1988(1988-12-11)
с. Сєвєрний, Усть-Янський улус, Якутія, РФ
Смерть20 січня 2015(2015-01-20) (26 років)
поблизу Донецька, Україна
ПохованняБілокриниця
ПсевдоАнчоус
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

В'ячесла́в Олекса́ндрович Ме́льник (позивний «Анчоус»; 11 грудня 1988, с. Сєвєрний Усть-Янського району Якутії (РФ) — 20 січня 2015, поблизу Донецька) — український військовик, навідник зенітно-артилерійського підрозділу 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Від 2 років проживав у с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області. У 1995—2004 навчався в Білокриницькій школі, після закінчення якої поїхав з батьками в Італію. Від 16 років почав працювати на фабриці, згодом — помічником столяра. Пізніше став водієм автобуса і займався перевезенням заробітчан.

Від 20 серпня 2014 року стає стрільцем 3 зенітного артилерійського взводу аеромобільно-десантного батальйону військової частини А0284[1]. Після двох місяців вишколу на Яворівському полігоні поїхав на фронт під Донецьк.

Загинув 20 січня 2015 у боях за аеропорт Донецька від крововтрати, численних проникаючих вогнепальних поранень грудної клітини та живота[2]. 20 січня група на 2-х БТР рушила забрати поранених до АД. В умовах щільного туману та за відсутності зв'язку — «глушили» терористи — десантники на БТР-ах потрапили у засідку. Під час бою БТР, в якому В'ячеслав здійснював штурм з іншими військовиками, врізався в будівельні конструкції аеропорту та вибухнув. Тоді ж загинули солдати Анатолій Доценко, Іван Євдокименко, Сергій Зулінський, Андрій Миронюк, Леонід Шевчук.

Похований 28 січня 2015 року.

Родина

[ред. | ред. код]

З першою дружиною одружився у 18 років та шлюб розпався, від шлюбу з першою дружиною залишилися сини Юрій (2008 р. н.) та Артем (2011 р. н.).

У 2014 році напередодні мобілізації загинула друга дружина В'ячеслава Надія.

Залишилися батьки Олександр Петрович та Ірина Петрівна, сестри Ольга й Анжела.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Витяг з наказу № 203 командира військової частини А0284 від 20 серпня 2014 року.
  2. Довідка про причину смерті до лікарського свідоцтво про смерть № 83/А.
  3. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 514 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Мельнику Вячеславу Олександровичу (посмертно)».
  5.  Тернопільських кіборгів нагородили, чотирьох — посмертно на YouTube // Телекомпанія TV-4, 19 січня 2016.
  6. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
  7.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Тернопільщина зустріла загиблого в АТО В'ячеслава Мельника на YouTube // Телекомпанія TV-4, 27 січня 2015.
 В загиблого Героя — 2 дітей-сиріт на YouTube // Телеканал ІНТБ, 28 січня 2015.