Вербицький Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микола Вербицький)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вербицький.
Вербицький Микола Андрійович
Народився13 (25) лютого 1843
Чернігів, Російська імперія
Помер10 (23) грудня 1909 (66 років)
Чернігів, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьжурналіст
Alma materІсторико-філологічний факультет Київського університету[d]
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Микола Андрійович Вербицький-Антіох (1 лютого 1843, Чернігів — 27 листопада 1909, там само) — український письменник, громадський діяч, журналіст, педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Чернігові у дворянській родині. Батько був секретарем губернської управи. Мати походила з відомого князівського роду Голіциних. Його дядько по матері — Сергій Павлович Голіцин — в 1862—1870 рр. був Чернігівським генерал-губернатором.

Київська «стара» громада разом зі студентською, 1874 р. Зліва направо: перший ряд: невідомо, Комарецький, невідомий представник студентської громади, Олександр Русів (скарбник), Іродіон Житецький, Волянський, Трохим Біленький, Михайло Левченко; другий ряд: Микола Лисенко, Павло Чубинський, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Орест Левицький (делегат студентів при старій громаді), Діаконенко; третій ряд: Фаворський, Михайло Драгоманів, Петро Косач (?), Білоусів, Микола Ковалевський, Пащенко, Хведір Вовк, Володимир Антонович, Микола Вербицький, Вільям Беренштам, невідомо, невідомо, Павло Житецький, невідомо.

Навчався в Київському університеті, звідки був виключений за участь у громадському русі. Продовжив навчання в Петербурзькому університеті, з якого також був виключений. У 1864 році закінчив Київський університет. Був активним членом Київської громади, брав участь у виданні її сатиричного журналу «Помийниця». Як «неблагонадійний» був висланий з України, вчителював у гімназіях Рязані та Орла. Через 30 років повернувся в Україну, був учителем у гімназіях Полтави та Чернігова.

Перші поетичні твори опублікував у журналі «Основа» (1862), пізніше друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Зоря», газетах «Черниговские губернские ведомости», «Черниговский листок», «Киевский телеграф», альманахах «Розвага», «З потоку життя» тощо. Ранні вірші («Невольник», «Веселий час», «Веснянка» позначені волелюбним, оптимістичним настроєм. У пізньому циклі «Carmina secuntutis» («Пісні старості») домінують мотиви романсової лірики. Писав також російськомовні оповідання та нариси з мисливського життя.

Родина

[ред. | ред. код]

Микола Вербицький — дід українського поета доби Розстріляного відродження Марка Вороного та тесть поета Миколи Вороного, також знищеного комуністами.

21 лютого 2023 р. міська рада перейменувала вулицю Зої Космодем'янської в Чернігові на вулицю Вербицьких на честь Михайла Вербицького та Миколи Вербицького-Антіоха.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гончаренко Л. Микола Вербицький-Антіох: до 170-річчя з дня народження / Лариса Гончаренко // Українська культура. — 2013. — № 3. — С. 44-45.
  • Куннова О. Микола Вербицький / Олена Куннова // Струна. — 2022. — № 12 (11 трав.). — С. 6.
  • Проніна Т. Микола Андрійович Антіох-Вербицький / Тетяна Проніна // Літературний Чернігів. — 2013. — № 1 (61). — С. 131—138.
  • Ткач М. Співтворець українського славня: [про Миколу Вербицького-Антіоха] / Микола Ткач // Літературна Україна. — 2012. — № 34 (6 верес.). — С. 4.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вербицький_Микола_Андрійович&oldid=43620180