Милосердов Володимир Олександрович
| Милосердов Володимир Олександрович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
24 вересня 1980 Павлоград | |
| Смерть |
20 червня 2015 (34 роки) Павлопіль | |
| Поховання | Павлоград | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ | Військова розвідка | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Володи́мир Олекса́ндрович Милосе́рдов (24 вересня 1980 — 20 червня 2015) — сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Закінчив школу м. Павлограду № 5, Павлоградське ПТУ № 3, здобув спеціальність електрозварювальника. За 14 років трудової діяльності працював електрозварником — на шахті «Дніпровська», заводі «Павлоградхіммаш», згодом охоронцем в міських охоронних структурах. Останнім часом працював прохідником дільниці підготовчих робіт № 2, ДТЕК ШУ Тернівське шахти «Західно-Донбаська».
Добровольцем пішов на фронт, мобілізований 12 лютого 2015-го. Старший розвідник відділення взводу розвідки роти глибинної розвідки, 131-й окремий розвідувальний батальйон.
20 червня 2015 року загинув у бойовому зіткненні з ДРГ поміж Чермаликом та Павлопільським водосховищем. Тоді ж загинув Андрій Назаренко. Володимир зазнав поранення, прикрив собою товаришів, сам загинув від пострілу в голову.
25 червня 2015-го похований на центральному кладовищі Павлограда[1].
Без Володимира лишилися мама, дружина та донька 2006 р.н.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 16 січня 2016 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- в Павлоградському професійному ліцеї відкрито меморіальну дошку в честь випускників Андрія Абросімова, Володимира Вороніна, Олексія Жадана та Володимира Милосердова[3]
- в Павлоградській загальноосвітній школі № 5, де навчався Володимир, відкрито меморіальну дошку на його честь.
- В Павлограді на честь Володимира та у рамках декомунізації перейменовано одну з міських вулиць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Павлограді поховали Героя — Володимира Милосердова. Вести Украины. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 25 червня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На фасаді ліцею встановили пам'ятний знак. павлоград.dp.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Милосердов Володимир Олександрович [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- На фасаді ліцею встановили пам'ятний знак(рос.) [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сержанти (Україна)
- Народились 24 вересня
- Народились 1980
- Померли 20 червня
- Померли 2015
- Поховані в Павлограді
- Військовики 131-го окремого розвідувального батальйону
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Павлограда
- Померли у Волноваському районі